¬—“”ѕ

 

 

ƒана тема Ї актуальною на сьогодн≥шн≥й день не т≥льки дл¤ юрист≥в ≥ правозастосовчих орган≥в, а, напевно, ≥ дл¤ б≥льшост≥ населенн¤ ”крањни. —истем≥ адм≥н≥стративних ст¤гнень прид≥л¤лос¤ ≥ продовжуЇ прид≥л¤тис¤ достатньо багато уваги, особливо це стосуЇтьс¤ такого аспекту ¤к гуманизац≥¤ окремих вид≥в ст¤гнень. Ќа фон≥† неспри¤тливого , останн≥м часом, економ≥чного стану б≥льшост≥ громад¤н нашоњ крањни, не можна не в≥дзначити, що висок≥ штрафи й ≥нш≥ майнов≥ ст¤гненн¤ важким т¤гарем л¤гають на плеч≥ "провинених" сп≥вгромад¤н. Ќе можна також не в≥дзначити, що в зв'¤зку з важким ф≥нансовим станом державних установ ≥ орган≥зац≥й, немаЇ належного забезпеченн¤ дл¤ утриманн¤ громад¤н п≥д адм≥н≥стративним арештом. ”мови њхнього утриманн¤ найчаст≥ше дор≥внюютьс¤ до тюремних. ƒл¤ перес≥чного громад¤нина це велика моральна травма. ј ¤кщо до цього додати ще ≥ низьку моральн≥сть виконавц≥в даного ст¤гненн¤, то це може призвести ≥ до ф≥зичних страждань людини (маЇтьс¤ на уваз≥ знущанн¤ сп≥вроб≥тник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ над арештованими), таких приклад≥в безл≥ч.†† ўо ж стосуЇтьс¤ виправних роб≥т, то тут теж Ї своњ нюансы. јдже далеко не кожний роботодавець† залишить у своЇму персональному штат≥ особу, ¤ка була п≥ддана виправним роботам, у зв'¤зку з чим, останню може бути зв≥льнено.

ѕроте, на фон≥ вс≥х майнових адм≥н≥стративних ст¤гнень штраф вигл¤даЇ ¤кось б≥льш прийн¤тним дл¤ нашого сусп≥льства. ≤нше питанн¤, що потр≥бно грунтовно перегл¤нути не т≥льки розм≥ри самих штраф≥в (звичайно з тенденц≥Їю њхнього зменшенн¤), але ≥ всю систему орган≥в ≥ посадових ос≥б уповноважених њх ст¤гувати. ƒаного питанн¤ торкалос¤ багато автор≥в, але все ж таки хочетьс¤ в≥дзначити, що найб≥льш повно ≥ всеб≥чно воно розгорнуто у роботах кандидата юридичних наук  оломоець “.ј. ѓњ роботи нещодавн≥ ≥ проблеми, ¤к≥ розкрит≥ в них, актуальн≥ на сьогодн≥шн≥й день. Ќаприклад, вона торкаЇтьс¤ такоњ проблеми, ¤к ефективн≥сть адм≥н≥стративних ст¤гнень ≥ даЇ характеристику умовам, при ¤ких ц¤ ефективн≥сть може бути досконалою.

¬загал≥ подивившись у наукову ≥ навчальну л≥тературу, в ¤к≥й хоч ¤кось осв≥тлюютьс¤ питанн¤ про адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤, ви¤вл¤Їтьс¤, що адм≥н≥стративному штрафу прид≥л¤Їтьс¤ б≥льш усього уваги. ¬ основному автори пропонують удосконалити систему штраф≥в ≥ зробити дане ст¤гненн¤ дом≥нуючим серед ≥нших альтернатив. ћожливо це пов'¤зано з досить таки простою ≥ безбол≥сною процедурою накладенн¤ даного ст¤гненн¤.

јвтор курсовоњ не ¤вивс¤ вин¤тком, в≥н стоњть на позиц≥њ, що пр≥оритетн≥сть штрафу не повинна п≥ддаватис¤ сумн≥ву. —аме тому, нижче прид≥лено достатньо багато уваги адм≥н≥стративному штрафу.

јле не варто забувати ≥ про те, що ≥нш≥ види адм≥н≥стративних ст¤гнень також грають, ≥ дуже не маловажну, роль у виховному процес≥ правопорушника. “ому њм прид≥л¤лос¤ ≥ продовжуЇ прид≥л¤тис¤ увага ¤к з боку автор≥в монограф≥й ≥ п≥дручник≥в, так ≥ з боку безпосередньо правотворчих орган≥в.

” зв'¤зку з цим, ц≥ллю автора запропонованоњ курсовий Ї досл≥дженн¤ вс≥Їњ системи адм≥н≥стративних ст¤гнень ≥ найб≥льш повне осв≥тленн¤ кожного виду ст¤гненн¤. ÷е дасть можлив≥сть зрозум≥ти, чому багато правосв≥домих член≥в нашого товариства стоњть на позиц≥¤х "перед≥лу" системи адм≥н≥стративних ст¤гнень.

“ому об'Їктом досл≥дженн¤ стали сусп≥льн≥ в≥дносини, ¤к≥ виникають з приводу застосуванн¤ норм права, що м≥ст¤ть адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤. ÷≥ в≥дношенн¤ в≥др≥зн¤ютьс¤ р≥зноман≥тт¤м суб'Їкт≥в, що беруть участь ¤к у процес≥ накладенн¤ ст¤гненн¤, так ≥ у процес≥ його виконанн¤. ѕредметом же досл≥дженн¤ Ї сам≥ правов≥ норми, ¤к≥ м≥ст¤ть перел≥к адм≥н≥стративних ст¤гнень, а також норми, що визначають процедурн≥ питанн¤ застосуванн¤ адм≥н≥стративних ст¤гнень.

¬ основному, перел≥к адм≥н≥стративних ст¤гнень м≥ститьс¤ у  одекс≥ ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ . “ому в≥н ≥ став основним нормативним актом, ¤кий автор курсовоњ уз¤в дл¤ досл≥дженн¤.†

 

 

1.††† ѕќЌя““я јƒћ≤Ќ≤—“–ј“»¬Ќќ√ќ —“я√Ќ≈ЌЌя “ј …ќ√ќ ћ≈“ј

 

 

јдм≥н≥стративне ст¤гненн¤ - це форма реагуванн¤ орган≥в державного керуванн¤ на порушенн¤ т≥Їњ або ≥ншоњ адм≥н≥стративно-правовоњ норми у вид≥ застосуванн¤ до порушника адм≥н≥стративного примуса. ¬они застосовуютьс¤ з метою вихованн¤ особи, що вчинила адм≥н≥стративне порушенн¤, у дус≥ дотриманн¤ закон≥в, поваги правил сусп≥льного гуртожитку, а також попередженн¤ вчиненн¤ нових правопорушень ¤к самим правопорушником, так ≥ ≥ншими особами[1, 136].

ћ≥ри адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ - це один з елемент≥в ц≥л≥сноњ системи м≥р адм≥н≥стративного примуса, що спр¤мована на захист сусп≥льних в≥дносин у сфер≥ державного керуванн¤, охорони сусп≥льного пор¤дку ≥ сусп≥льноњ безпеки, дотриманн¤ прав ≥ законних ≥нтерес≥в громад¤н, ≥ ¤ка м≥стить у соб≥ дек≥лька груп примусових м≥р, що р≥зн¤тьс¤ по засобу зд≥йсненн¤ охоронних функц≥й. ” залежност≥ в≥д засобу зд≥йсненн¤ охоронноњ функц≥њ м≥ри адм≥н≥стративного примуса п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на три групи: адм≥н≥стративно-попереджувальн≥ м≥ри, м≥ри припиненн¤ ≥ м≥ри адм≥н≥стративного ст¤гненн¤.

јдм≥н≥стративно-попереджувальн≥ м≥ри застосовуютьс¤ з метою запоб≥ганн¤ правопорушень ≥ ≥нших шк≥дливих насл≥дк≥в, що можуть виникнути при ст≥канн≥ екстремальних обставин стих≥йного або соц≥ального характеру (примусовий медичний огл¤д у випадку спалахи еп≥дем≥њ, рекв≥зиц≥¤ майна при пов≥н≥ ≥ т.п.).

ћ≥ри адм≥н≥стративного припиненн¤ спр¤мован≥ на призупиненн¤ протиправних д≥й, що в≥дбуваютьс¤ (наприклад, особиста затримка правопорушника; доставл¤нн¤ в медичну установу або в чергову частину м≥л≥ц≥њ й ≥н.)

Ќарешт≥, м≥ри адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ - це так≥ м≥ри, що виконують функц≥њ покаранн¤ правопорушник≥в за вчиненн¤ ними правопорушенн¤ - адм≥н≥стративного проступку. ¬они застосовуютьс¤ в тих випадках, коли в≥дпов≥дн≥ державн≥ органи вже позбавлен≥ можливост≥ ≥ншим шл¤хом впливати на правопорушник≥в, попередити або припинити вчин¤Їми ними правопорушенн¤.

—т. 24  пјѕ установлюЇ так≥ види адм≥н≥стративних ст¤гнень; 1) попередженн¤; 2) штраф; 3) сплатне вилучен≠н¤ предмета; 4) конф≥скац≥¤ предмета; 5) позбавленн¤ спе≠ц≥ального права; 6) виправн≥ роботи; 7) адм≥н≥стративний арешт.

ƒо ос≥б, ¤к≥ не Ї громад¤нами ”крањни, може бути застосоване адм≥н≥стративне видворенн¤ за меж≥ ”крањни (ст. 24  пјѕ ≥ ст. 32 «акону "ѕро правовий статус ≥но≠земц≥в).

”с≥ назван≥ ст¤гненн¤ т≥сно пов'¤зан≥ м≥ж собою й утворюють Їдину систему. ѓх насамперед об'ЇднуЇ загальна мета: захист правопор¤дку, вихованн¤ ос≥б, що учинили адм≥н≥стративн≥ проступки, у дус≥ дотриманн¤ закон≥в, а також попередженн¤ вчиненн¤ нових проступк≥в ¤к сами≠ми правопорушниками, так ≥ ≥ншими особами.

 ожне ст¤гненн¤ Ї покаранн¤м, м≥рою в≥дпов≥дальнос≠т≥, призначеноњ за проступки, а застосуванн¤ будь-¤кого ст¤гненн¤ означаЇ настанн¤ адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥даль≠ност≥ ≥ т¤гне дл¤ винного неспри¤тлив≥ юридичн≥ насл≥дки.

јдм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤, ¤к правило, пол¤гають в позбавленн≥ або обмеженн≥ прав чи благ. «а вчинений проступок громад¤нин або позбавл¤Їтьс¤ ¤когось суб'Їк≠тивного права (права керуванн¤ транспортним засобом то≠що), тобто звужуЇтьс¤ його правоздатн≥сть, або на нього покладаютьс¤ спец≥альн≥ обов'¤зки (сплата штрафу).

јдм≥н≥стративне ст¤гненн¤ запод≥юЇ винному певн≥ стражданн¤, обмеженн¤. ѕроте покаранн¤ не Ї самоц≥л≠лю, воно т≥льки необх≥дний зас≥б вихованн¤ ≥ попереджен≠н¤ правопорушень. —т¤гненн¤ Ї запоб≥жним заходом на шл¤ху вчиненн¤ нових правопорушень з боку винного (приватна превенц≥¤) ≥ правопорушень з боку ≥нших ос≥б (загальна превенц≥¤). «авданн¤ попередженн¤ правопору≠шень де¤к≥ покаранн¤ розв'¤зують не т≥льки своњм вихов≠ним впливом, а й позбавленн¤м правопорушника можли≠вост≥ знову порушити закон.

“ому треба розр≥зн¤ти заходи, що мають т≥льки виправ≠но-виховний вплив (штраф, виправн≥ роботи) ≥ заходи, ¤к≥ нар≥вн≥ з виправно-виховним впливом створюють умови, що виключають можлив≥сть учиненн¤ нових правопору≠шень (конф≥скац≥¤, позбавленн¤ прав).

јдм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤ накладаютьс¤ компетентни≠ми органами ≥ посадовими особами шл¤хом виданн¤ спе≠ц≥альних ≥ндив≥дуальних акт≥в управл≥нн¤, що мають при≠мусовий характер. ѕримусовий вплив повинен бути спра≠ведливим, в≥дпов≥дати характеру проступку й особи правопорушника. …ого т¤жк≥сть залежить в≥д т¤жкост≥ проступку.

ѕерел≥к ст¤гнень дано у ст. 24  пјѕ у строго визначе≠ному пор¤дку: в≥д менш суворих до б≥льш суворих. ≤нши≠ми словами, закон м≥стить "щабл≥" заход≥в впливу. ÷≥ "щабл≥" потр≥бн≥ й дл¤ тих, хто видаЇ норми права, ≥ дл¤ тих, хто 'њх застосовуЇ. «окрема, вони мають велике значен≠н¤, коли видаютьс¤ норми з альтернативними санкц≥¤ми.

 ожне з наведених у статт≥ ст¤гнень не р≥внозначне ≥н≠шому за об'Їктом ст¤гненн¤, ус≥ вони не зб≥гаютьс¤ за об≠с¤гом ≥ вагою впливу. ÷¤ розмањт≥сть в≥дбиваЇ множин≠н≥сть об'Їкт≥в адм≥н≥стративних правопорушень ≥ засоб≥в заз≥хань на них, а також нер≥вном≥рний ступ≥нь небезпеки правопорушень.

«а характером впливу ст¤гненн¤ под≥л¤ютьс¤ на осо≠бист≥, майнов≥, особисто-майнов≥. “ак, попередженн¤ й адм≥н≥стративний арешт спр¤мован≥ безпосередньо на осо≠бу правопорушника. ƒо майнового належать штраф, ви≠правн≥ роботи, вилученн¤ ≥ конф≥скац≥¤ предмета. ќсобис≠то-майновим ст¤гненн¤м Ї позбавленн¤ спец≥ального пра≠ва. ÷е ст¤гненн¤ в тому або ≥ншому обс¤з≥ впливаЇ на особист≥сть через його майнов≥ ≥нтереси.

—т¤гненн¤ також можуть бути разовими, одномомент-ними (конф≥скац≥¤, попередженн¤, штраф) ≥ тривалими, розт¤гнутими в час≥ (арешт, позбавленн¤ прав, виправн≥ роботи).

«аконодавець под≥л¤Ї ст¤гненн¤ на основн≥ й додатко≠в≥. ƒане положенн¤ закр≥плене ст. 25  пјѕ. ” н≥й йдетьс¤ про те, що сплатне вилученн¤ та конф≥скац≥¤ предмет≥в можуть застосовуватись ¤к основн≥, так ≥ додатков≥ ст¤г≠ненн¤, а ≥нш≥ ст¤гненн¤ можуть бути т≥льки основними. «а правопорушенн¤ може бути накладене одне основне або основне ≥ додаткове ст¤гненн¤. ƒодатков≥ ст¤гненн¤ не накладаютьс¤ окремо, а приЇднуютьс¤ до основного[2, 297-299].

ƒодатковими Ї так≥ адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤, що не призначаютьс¤ в ¤кост≥ самост≥йних, а можуть т≥льки приЇднуватис¤ до основного. ’оча за зм≥стом ст. 25  ојѕ зазначен≥ вище додатков≥ ст¤гненн¤ можуть застосовуватис¤ ≥ ¤к основн≥, проте фактично вони застосовуютьс¤ т≥льки ¤к додатков≥, оск≥льки в ќсоблив≥й частин≥  ојѕ немаЇ статей, що передбачали б можлив≥сть застосуванн¤ цих ст¤гнень у ¤кост≥ основних (вин¤ток становить лише частина 2 ст. 209  ојѕ, що передбачаЇ можлив≥сть застосуванн¤ конф≥скац≥њ без накладенн¤ адм≥н≥стративного штрафу).

ƒодаткове ст¤гненн¤ може бути призначено органом (посадовою особою), що розгл¤даЇ справу, т≥льки в тому випадку, ¤кщо це ст¤гненн¤ передбачене санкц≥Їю застосовуваноњ статт≥ ќсобливоњ частини  ојѕ. ѕриЇднати ж до основного в ¤кост≥ додаткового ст¤гненн¤ сплатне вилученн¤ предмета або конф≥скац≥ю, керуючись т≥льки ст. 25  ојѕ, правозастосувач не маЇ права.

“ам, де санкц≥¤ сформульована ¤к альтернативна, додаткове ст¤гненн¤ може бути застосоване по розсуд≥ органа (посадовоњ особи), що розгл¤даЇ справу† про адм≥н≥стративний проступок. ѕри цьому необх≥дн≥сть у застосуванн≥ додаткового ст¤гненн¤ визначаЇтьс¤ ступенем небезпеки правопорушенн¤, особист≥стю винного й ≥нших обставин справи.

 ожне адм≥н≥стративне ст¤гненн¤ м≥стить правов≥дновний потенц≥ал. …ого застосуванн¤м зд≥йснюЇтьс¤ припи≠ненн¤ протиправного стану ≥ в≥дновленн¤ порушених про≠ступком юридичних в≥дносин.

—истема ст¤гнень суворо формал≥зована: ними Ї т≥льки т≥ заходи примусового впливу, ¤к≥ законодавець визначив ¤к адм≥н≥стративн≥. Ѕудь-¤к≥ ≥нш≥ засоби примусу, нав≥ть ¤кщо вони под≥бн≥ до ст¤гненн¤ за метою, зм≥стом, наз≠вою, до таких не належать. “ак, треба в≥др≥зн¤ти так≥ ст¤г≠ненн¤, ¤к адм≥н≥стративний арешт (ст. 32), сплатне вилу≠ченн¤ предмета (ст. 28) ≥ конф≥скац≥ю предмета (ст. 29), позбавленн¤ спец≥ального права (ст. «ќ) в≥д таких заход≥в забезпеченн¤ провадженн¤ у справах про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, ¤к адм≥н≥стративне затриманн¤ (ст. 261), вилученн¤ речей ≥ документ≥в (ст. 265), в≥дстороненн¤ во≠д≥њв в≥д керуванн¤ транспортними засобами (ст. 266).

ѕерел≥к ст¤гнень, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в ст. 24  пјѕ не Ї ви≠черпним. „астина 3 даноњ статт≥ передбачаЇ, що законо≠давчими актами можуть встановлюватис¤ й ≥нш≥ види ад≠м≥н≥стративних ст¤гнень

” сучасн≥й практиц≥ законотворенн¤, зд≥йснюваного ¬ерховноњ –адою ”крањни, надана статтею 24  ојѕ можлив≥сть уже використовувалас¤. “ак, в≥дпов≥дно до «акону ”крањни в≥д 4 лютого 1994 року "ѕро правовий статус ≥ноземц≥в", загальний перел≥к адм≥н≥стративних ст¤гнень, передбачених ст.24  ојѕ, доповнений такою м≥рою ¤к адм≥н≥стративне виселенн¤ за меж≥ ”крањни. “им самим реал≥зоване положенн¤ частини IV ст. 24  ојѕ, ≥ за адм≥н≥стративним виселенн¤м визнан≥ вс≥ особливост≥ самост≥йного виду адм≥н≥стративного ст¤гненн¤. —пециф≥ка ц≥Їњ м≥ри пол¤гаЇ в тому, що суб'Їктами, у в≥дношенн≥ ¤ких вона може бути застосована, Ї т≥льки ≥ноземц≥ й особи без громад¤нства.

якщо в≥дпов≥дно до† частини 3 ст. 24  ојѕ законодавець буде вводити нов≥ види адм≥н≥стративних ст¤гнень, то в≥н одночасно повинний буде вир≥шити питанн¤, ¤к варто застосовувати ц≥ ст¤гненн¤, т≥льки ¤к основн≥ або, можливо, ¤к основн≥ ≥ додатков≥.

” раз≥ необх≥дност≥ законодавець може зб≥льшувати по-каральну силу санкц≥й. “ак, ст. 31 «акону "ѕро надзвичай≠ний стан" (26 червн¤ 1992 р.) встановлено адм≥н≥стратив≠ний арешт на терм≥н до «ќ д≥б (при загальному правил≥ до 15 д≥б, ст. 32  пјѕ)[2, 299].

 

 

2. ¬»ƒ» јƒћ≤Ќ≤—“–ј“»¬Ќ»’ —“я√Ќ≈Ќ№

 

 

2.1         ѕопередженн¤

 

 

†ѕопередженн¤ (ст. 26  ајѕ) застосовуЇтьс¤ ¤к самост≥йна м≥ра покаран≠н¤ за вчиненн¤ незначних адм≥н≥стративних порушень, а також щодо ос≥б, ¤к≥ вперше вчинили проступок ≥ при цьому мають добр≥ характеристики. «м≥ст попередженн¤ ¤к м≥ри адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ пол¤гаЇ в оф≥ц≥йно≠му, в≥д ≥мен≥ держави, осудженн≥ протиправного д≥¤нн¤ органом адм≥н≥стративноњ юрисдикц≥њ й у попередженн≥ правопорушника про неприпустим≥сть таких д≥й надал≥.† ¬оно розраховане на виховний ефект ≥ не зач≥паЇ н≥ май≠нових, н≥ ≥нших прав порушника.

як ≥ будь-¤ке ≥нше ст¤гненн¤, попередженн¤ потребуЇ юридичного оформленн¤ у вигл¤д≥ винесенн¤ письмовоњ постанови, що в≥дпов≥даЇ вимогам ст. 283  пјѕ. ѕор¤д ≥з цим законодавець передбачаЇ можлив≥сть ф≥ксац≥њ попере≠дженн¤ в ≥нш≥й установлен≥й законом форм≥. “ак, ст. 306  лјѕ визначаЇ, що за вчиненн¤ порушень, передбачених статт¤ми 116, 116², 117, 125, ч. 1 ст. 127  пјѕ, адм≥н≥стра≠тивн≥ ст¤гненн¤ у вигл¤д≥ попередженн¤ на м≥сц≥ офор≠мл¤ютьс¤ способом, установленим ћ≥н≥стерством внут≠р≥шн≥х справ або ћ≥н≥стерством транспорту. ќдн≥Їю з та≠ких форм Ї "“алон попереджень", у ¤кому ф≥ксуютьс¤ порушенн¤ вод≥¤ми транспортних засоб≥в правил дорож≠нього руху.

ƒо попередженн¤, ¤к ≥ до будь-¤кого основного ст¤г≠ненн¤, може бути приЇднане додаткове ст¤гненн¤. ”сн≥ попередженн¤, ¤к≥ посадов≥ особи робл¤ть громад¤нам, не можуть розгл¤датис¤ ¤к ст¤гненн¤.

ѕопередженн¤ ¤к адм≥н≥стративне ст¤гненн¤ треба в≥д≠р≥зн¤ти в≥д попередженн¤ Ч запоб≥жного заходу протип≠равного поводженн¤.

—уть попередженн¤ ¤к запоб≥жного заходу пол¤гаЇ в то≠му, що порушнику роз'¤снюють протиправний характер його д≥й, зобов'¤зують њх припинити, усунути допущен≥ порушенн¤ ≥ застер≥гають щодо можливост≥ застосуванн¤ б≥льш суворих примусових заход≥в. ÷е провадитьс¤ пи≠сьмово компетентним державним органом. ќдночасно мо≠же бути встановлений конкретний терм≥н виконанн¤ обов'¤зку.

ѕопередженн¤ про припиненн¤ протиправноњ повед≥н≠ки Ї самост≥йним запоб≥жним засобом, ¤кщо закон уста≠новлюЇ, що спочатку до порушника повинна застосовува≠тис¤ ц¤ м≥ра, а у випадку подальшого невиконанн¤ право≠вого обов'¤зку Ч б≥льш сувора. “ак, знести самов≥льно зведену буд≥влю можна лише в тому випадку, ¤кщо ≥ п≥сл¤ зробленого попередженн¤ громад¤нин продовжуЇ порушу≠вати закон.††

ѕопередженн¤ про припиненн¤ протиправноњ повед≥н≠ки провадитьс¤, коли правопорушенн¤ ще не зак≥нчене, з метою припиненн¤ протиправноњ повед≥нки й у встановле≠них законодавством випадках Ї обов'¤зковим першим примусовим заходом.

“аким чином, даний запоб≥жний зах≥д в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д попередженн¤ ¤к адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ тим, що ст¤гненн¤ накладаЇтьс¤ за певний проступок компетент≠ним державним органом шл¤хом винесенн¤ спец≥альноњ постанови.

ѕопередженн¤-ст¤гненн¤ необх≥дно також в≥др≥зн¤ти в≥д попередженн¤ ¤к заходу впливу щодо неповнол≥тн≥х (в≥д 16 до 18 рок≥в), що застосовуЇтьс¤ в пор¤дку ст. 24¹  пјѕ.

ѕопередженн¤ ¤к зах≥д впливу щодо неповнол≥тн≥х за≠стосовуЇтьс¤ на п≥дстав≥ постанови у в≥дпов≥дн≥й справ≥ про адм≥н≥стративне правопорушенн¤, що виноситьс¤ зг≥д≠но з≥ ст. 284  пјѕ. ÷¤ статт¤ визначаЇ, що в справ≥ про адм≥н≥стративне правопорушенн¤ може бути винесена од≠на з трьох постанов: 1) про накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤; 2) про застосуванн¤ заход≥в впливу, передбаче≠них ст. 24¹; 3) про закритт¤ справи. “аким чином, попере≠дженн¤, винесене в пор¤дку ст. 24¹, не Ї ст¤гненн¤м. ÷е ст¤гненн¤ (засудженн¤, негативна оц≥нка) в≥д ≥мен≥ держа≠ви особи, ¤ка зд≥йснила адм≥н≥стративне правопорушенн¤[2, 299-301].

«астосуванн¤ попередженн¤, так само ¤к й ≥ншого адм≥н≥стративного ст¤гненн¤, спричин¤Ї дл¤ правопорушника в≥дпов≥дн≥ правов≥ насл≥дки. ќсоба, п≥ддана цьому ст¤гненню, вважаЇтьс¤ прот¤гом †одного року з дн¤ зак≥нченн¤ його виконанн¤ покараним в адм≥н≥стративному пор¤дку (ст. 39  ојѕ). “ому, ¤кщо прот¤гом† року така особа учинить новий адм≥н≥стративний проступок, то до нењ повинно бути застосоване б≥льш суворе адм≥н≥стративне ст¤гненн¤.

 

 

2.2         ћайнов≥ адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤

 

 

Ўтраф. —лово Ђштрафї маЇ давнЇ походженн¤ ≥ в переклад≥ з н≥мецькоњ ЂStrafeї означаЇ пеню, кару, грошове ст¤гненн¤ Ђза вину чи проступокї . ѕроте сутн≥сть штрафу ¤к виду адм≥н≥стратив≠ного ст¤гненн¤ ширша й не пол¤гаЇ т≥льки в ущемленн≥ майнових ≥нтерес≥в винноњ особи. ƒл¤ найповн≥шого розкритт¤ сутност≥ названого штрафу потр≥бно, насамперед, визначити загальн≥ риси штрафноњ (каральноњ) санкц≥њ, йому притаманн≥.

“акими рисами Ї:

Ч про¤в державного примусу, тобто маЇ каральний характер у зв'¤зку з протиправною повед≥нкою;

Ч звертаЇтьс¤ на майно правопорушника, зв≥дси грошово-майновпй характер штрафу;

Ч добров≥льний характер виконанн¤ поЇднуЇтьс¤ з вживанн¤м примусу в раз≥ ухиленн¤ в≥д виконанн¤;

Ч м≥стить в≥дшкодуванн¤ матер≥альних збитк≥в, завданих держав≥ проступком;

Ч адм≥н≥стративному штрафу властив≥ ≥нш≥ ознаки юридичних санкц≥й: охоронно-запо≠б≥жний, виправно-виховний, правов≥дновлювальний характер[3, 90].

Ўтраф (ст. 27  пјѕ) Ч це грошове ст¤гненн¤, що накладаЇтьс¤ на громад¤н ≥ посадових ос≥б за адм≥н≥стра≠тивн≥ правопорушенн¤ у випадках, установлених законо≠давством ”крањни.

Ўтраф Ч адм≥н≥стративне ст¤гненн¤ накладаЇтьс¤ на правопорушник≥в або в адм≥н≥стративному пор¤дку (орга≠нами адм≥н≥стративноњ юрисдикц≥њ, повноваженн¤ ¤ких визначен≥ статт¤ми 218Ч220¹ ≥ 222Ч244⁷  пјѕ), або в судовому (адм≥н≥стративно-юрисдикц≥йн≥ повноваженн¤ м≥ських ≥ районних суд≥в визначен≥ ст. 221  пјѕ). ÷е вин¤тково грошове ст¤гненн¤. „инному законодавству про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ не в≥дом≥ ≥нш≥ форми штрафу (наприк≠лад, натуральний штраф).

” адм≥н≥стративно-юрисдикц≥йн≥й практиц≥ штраф -- дом≥нуючий вид ст¤гненн¤. Ќасамперед це по¤снюЇтьс¤ тим, що в≥н передбачений ¤к Їдиний або альтернативний зах≥д за б≥льш≥сть адм≥н≥стративних правопорушень.

јдм≥н≥стративний штраф на в≥дм≥ну в≥д штрафу Ч крим≥нального покаранн¤ не пов'¤за≠ний ≥з судим≥стю.

јдм≥н≥стративний штраф не в≥дшкодувальне (компен≠сац≥йне) ст¤гненн¤. «а даною ознакою його необх≥дно в≥д≠р≥зн¤ти в≥д цив≥льно-правового штрафу. ѕерше (адм≥н≥ст≠ративний штраф) Ч це зах≥д впливу на псих≥ку ≥ майнове становище правопорушника. ƒруге Ч компенсац≥¤ матер≥≠ального збитку, що запод≥¤ний внасл≥док порушенн¤ дого≠в≥рних зобов'¤зань[2, 301-302].

ѕри цьому, превентивний ефект адм≥н≥стративного штрафу под≥л¤Їтьс¤ на приватнопревентивний та загальнопревентивний фактори.

ѕриватнопревентивний фактор реал≥зуЇтьс¤ у:

Ч обов'¤зку сплати штрафноњ суми правопорушником;

Ч у настанн≥ дл¤ винноњ особи певних правообмежень (адм≥н≥стративноњ караност≥);

Ч у погроз≥ застосуванн¤ до правопорушника п≥двищеноњ адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥даль≠ност≥, а ≥нод≥ й крим≥нальноњ;

Ч у загроз≥ застосуванн¤ засоб≥в матер≥ального впливу за м≥сцем роботи;

Ч         у зд≥йсненн≥ пост≥йного громадського контролю за повед≥нкою правопорушника.

†«агальнопревентивний елемент адм≥н≥стративного штрафу пол¤гаЇ у:

Ч††† загроз≥ застосуванн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ взагал≥;

Ч у факт≥ повс¤кденноњ реал≥зац≥њ правоохоронноњ д≥¤льност≥ органами адм≥н≥стративно-штрафноњ юрисдикц≥њ.

ќсоблив≥стю адм≥н≥стративно-штрафного провадженн¤ Ї множинн≥сть суб'Їкт≥в, що ма≠ють право застосовувати такий штраф (орган≥в адм≥н≥стративно-штрафноњ юрисдикц≥њ).

Ќа в≥дм≥ну в≥д штрафу ¤к виду крим≥нального покаранн¤, що застосовуЇтьс¤ т≥льки в судовому пор¤дку ≥ штрафу ¤к цив≥льно-правовоњ санкц≥њ, що також застосовуЇтьс¤ виключно у судовому пор¤дку, правом приймати р≥шенн¤ про ст¤гненн¤ адм≥≠н≥стративного штрафу над≥лене широке коло ос≥б: суди (судд≥), ќ¬—, адм≥н≥стративн≥ ком≥с≥њ, виконавч≥ ком≥тети, державн≥ ≥нспекц≥њ та ≥нш≥ органи, уповноважен≥ на зд≥йсненн¤ юрнсдикц≥йних функц≥й адм≥н≥стративним законодавством.

¬≥дм≥ною адм≥н≥стративних штраф≥в Ї й множинн≥сть суб'Їкт≥в, до ¤ких вони застосову≠ютьс¤.

Ўтраф ¤к вид крим≥нального покаранн¤ застосовуЇтьс¤ т≥льки до ф≥зичних ос≥б Ч злочинц≥в; штрафи Ч цив≥льно-правов≥ санкц≥њ Ч до юридичних ос≥б та ф≥зичних ос≥б Ч суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, адм≥н≥стративн≥ ж штрафи застосовуютьс¤ до ф≥зичних ос≥б (громад¤н й суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥) та посадових ос≥б чи прац≥вник≥в п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й будь-¤коњ форми власност≥.

¬≥дносно невелик≥ у пор≥вн¤нн≥ з крим≥нальними та цив≥льними штрафами розм≥ри адм≥н≥стративних також в≥др≥зн¤ють ц≥ види санкц≥й. —усп≥льна шк≥длив≥сть адм≥н≥стративних правопорушень менша н≥ж у злочин≥в, а на в≥дм≥ну в≥д цив≥льних дел≥кт≥в вони не пов'¤зан≥ ≥з запод≥¤нн¤м майновоњ шкоди у досить великих розм≥рах. “ому у  пјѕ ”крањни Ч основному кодиф≥кованому нормативно-правовому акт≥в Ч найменший розм≥р штрафу становить 0,1 неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н, найб≥льший Ч 100 неоподатковуваних м≥н≥≠мум≥в доход≥в громад¤н (дл¤ посадових ос≥б), в той час ¤к    ”крањни передбачаЇ найменший розм≥р штрафу 5,5 м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тних плат, а найб≥льший Ч 1000 м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тних плат (наприклад, ст. 228'   )[3, 90-91].

” адм≥н≥стративному законодавств≥, можна сказати, ун≥ф≥ковано механ≥зм обчисленн¤ штраф≥в. «а одиницю обчисленн¤ адм≥н≥стративного штрафу, в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро внесенн¤ зм≥н до  о≠дексу ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ щодо посиленн¤ адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ у вигл¤д≥ штрафу" в≥д 7 лютого 1997 р., прийн¤то неоподатковува≠ний м≥н≥мум прибутк≥в громад¤н громад¤н та в де¤ких випадках† кратний розм≥р до вартост≥ (наприклад, проњзду ст. 135  пјѕ)..

—л≥д п≥дкреслити терм≥новий характер застосуванн¤ такого штрафу ≥ можлив≥сть ст¤гненн¤ його на м≥сц≥ вчиненн¤ адм≥н≥стративного правопорушенн¤ (проступку).

¬сьому провадженню в справах про застосуванн¤ адм≥н≥стративних штраф≥в властивий терм≥новий характер: строки накладенн¤ њх, розгл¤ду справ, оскарженн¤ постанов, строки њхнього виконанн¤ тощо. “ак, по-перше, зг≥дно з ст. 38  пјѕ адм≥н≥стративне ст¤гненн¤ у вигл¤д≥ штрафу може бути накладено не п≥зн≥ше ¤к через два м≥с¤ц≥ з дн¤ вчиненн¤ правопо≠рушенн¤ (проступку), а коли йдетьс¤ про тривале правопорушенн¤ Ч два м≥с¤ц≥ з дн¤ його ви¤вленн¤[3, 92].

Ўтраф повинен бути сплачений порушником не п≥зн≥≠ше 15 дн≥в з дн¤ врученн¤ йому постанови про накладенн¤ даного ст¤гненн¤, а у випадку оскарженн¤ або опротестуванн¤ Ч 15 дн≥в з дн¤ пов≥домленн¤ про залишенн¤ скарги або протесту без задоволенн¤. якщо штраф накладено на особу у в≥ц≥ в≥д 16 до 18 рок≥в, а в нього в≥дсутн≥й самост≥й≠ний зароб≥ток, то штраф ст¤гуЇтьс¤ з батьк≥в або ос≥б, що њх зам≥нюють.

” випадку несплати штрафу у встановлений терм≥н по≠станова про накладенн¤ ст¤гненн¤ направл¤Їтьс¤ дл¤ ут≠риманн¤ в≥дпов≥дноњ суми з грошових прибутк≥в правопо≠рушника. якщо утримати штраф ≥з цих прибутк≥в не маЇ можливост≥, посадовою особою виноситьс¤ постанова про накладенн¤ штрафу судовим виконавцем при районному (м≥ському) суд≥. —удовий виконавець спр¤мовуЇ ст¤гненн¤ штрафу на особисте майно правопорушника. якщо такого не ви¤вл¤Їтьс¤, за даним фактом складаЇтьс¤ акт, що за≠тверджуЇ судд¤.

« тексту ст. 258  пјѕ випливаЇ, що незначн≥ адм≥н≥ст≠ративн≥ правопорушенн¤, так≥ ¤к пошкодженн¤ внутр≥ш≠нього обладнанн¤ вагон≥в, стекол у пасажирських поњздах, кур≥нн¤ у вагонах прим≥ських поњзд≥в, кур≥нн¤ у невстановлених м≥сц¤х у поњздах м≥сцевого ≥ далекого сполучен≠н¤, а також у метропол≥тен≥ (ст. 110); пошкодженн¤ внут≠р≥шнього обладнанн¤ морських суден ≥ кур≥нн¤ у невстановлених м≥сц¤х цих суден (ст. 115); керуванн¤ р≥чковими або малом≥рними судами, ¤к≥ зареЇстрован≥ в установлено≠му пор¤дку або не пройшли техн≥чного огл¤ду; переви≠щенн¤ вод≥¤ми цих суден швидкост≥ руху, сто¤нка в забо≠ронених м≥сц¤х, недотриманн¤ вимог нав≥гац≥йних знак≥в, порушенн¤ правил маневруванн¤, подача звукових сигна≠л≥в, несенн¤ бортових вогн≥в ≥ сигнал≥в (ст. 116, ч. «, 5); ви≠киданн¤ за борт р≥чкового або малом≥рного судна см≥тт¤ або ≥нших предмет≥в (ст. 116); порушенн¤ правил безпеки пасажир≥в п≥д час висадки ≥ посадки при користуванн≥ р≥ч≠ковими ≥ малом≥рними суднами, кур≥нн¤ у невстановлених м≥сц¤х на р≥чкових суднах (ст. 117, ч. 1, 3) тощо допуска≠Їтьс¤ накладенн¤ ≥ ст¤гненн¤ штрафу на м≥сц≥ њх учиненн¤.

Ќакладенн¤ ≥ ст¤гненн¤ штрафу на м≥сц≥ вчиненн¤ пра≠вопорушень, передбачених статт¤ми 70, 73, 77, 90, 91, 153  пјѕ допускаЇтьс¤ у випадках, коли його розм≥р не перевищуЇ трьох неоподатковуваних м≥н≥мум≥в прибутк≥в громад¤н (ст. 258  пјѕ). ѕри ст¤гненн≥ штрафу на м≥сц≥ правопо≠рушнику видаЇтьс¤ квитанц≥¤ встановленого зразка, що Ї документом сувороњ зв≥тност≥.

†† “аке ст¤гненн¤ може застосовуватис¤ до ос≥б, що зв≥ль≠нен≥ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ на п≥дстав≥ ст. 51  рим≥нального кодексу ”крањни[2,† 302-303].

¬ ”крањн≥ поширенн¤ набула практика запровадженн¤ адм≥н≥стративних штраф≥в, що ц≥лком об'Їктивно зумовлюЇ потребу розгл¤нути питанн¤ ефективност≥ цих ст¤гнень.

ƒл¤ досл≥дженн¤ ефективност≥ адм≥н≥стративних штраф≥в потр≥бно визна≠чити њх мету. —т. 23  пјѕ ”крањни передбачаЇ, що метою адм≥н≥стративних ст¤гнень, в тому числ≥ й штраф≥в, Ї Ђвихованн¤ особи, ¤ка вчинила адм≥н≥стративне правопорушенн¤, в дус≥ додержанн¤ закон≥в, ...а також запоб≥ганн¤ вчиненню нових правопорушень ¤к самим право≠порушником, так ≥ ≥ншими особамиї, тобто адм≥н≥стративн≥ штрафи спр¤мован≥ на дос¤гненн¤ загальнопревентивного, конкретнопревентивного та виховного ефекту. ” зв'¤зку з цим досить лог≥чно й обгрунтовано можна говорити про ефективн≥сть адм≥н≥стративних штраф≥в у трьох р≥зних аспектах: загальнопревентивному, конкретнопревентивному та виховному.

јнал≥з наукових та нормативних джерел дозвол¤Ї вид≥лити дв≥ групи умов ефективност≥ адм≥н≥стративних штраф≥в:

Ч            перша група Ч умови ефективност≥, пов'¤зан≥ ≥з штрафовстановчою д≥¤льн≥стю;

Ч            друга група Ч умови ефективност≥, пов'¤зан≥ ≥з штрафозастосовчою д≥¤льн≥стю.

ƒо умов першоњ групи можна в≥днести:

1) Ќа¤вн≥сть адм≥н≥стративно-штрафного законодавства. ќсновним нормативно-правовим актом, ¤кий м≥стить приписи з адм≥н≥стративно-штрафними санкц≥¤ми, Ї  одекс ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤. ѕрийн¤тий ще у 1984 р., в≥н д≥Ї й до цього часу з численними зм≥нами та доповненн¤ми. ѕроте б≥льш детальний анал≥з  одексу дозвол¤Ї вид≥лити чимало застар≥лих положень, загальних Ђкл≥шеї, ¤к≥ не в≥дтворюють дос¤гнень сучасноњ адм≥н≥страти≠вно-штрафноњ практики, що й зумовлюЇ потребу його удосконаленн¤. ќдн≥Їю з особливостей сучасноњ штрафовстановчоњ д≥¤льност≥ Ї зосередженн¤ припис≥в з адм≥н≥стративно-штрафними санкц≥¤ми не т≥льки у  пјѕ ”крањни, а й у багатьох нормативно-правових актах (переважно законах). ÷ей факт хоча й узгоджуЇтьс¤ з положенн¤ми ст. 27  пјѕ ”крањни, ускладнюЇ процес ознайомленн¤ з адм≥н≥стративно-штрафним законодавством ≥ зумовлюЇ певн≥ труднощ≥ у його застосуванн≥.

2) ≤нформован≥сть суб'Їкт≥в правов≥дносин про чинн≥ адм≥н≥стративно-правов≥ заборони та штрафн≥ санкц≥њ за њх порушенн¤.

ƒл¤ ефективност≥ адм≥н≥стративних штраф≥в важливою Ї по≥нформован≥сть суб'Їкт≥в пра≠вов≥дносин про правов≥ приписи й адм≥н≥стративно-штрафн≥ санкц≥њ за њх порушенн¤, що дозволить њм узгоджувати свою повед≥нку з вимогами правових припис≥в ≥ спри¤тиме вироб≠ленню готовност≥ д≥¤ти у дозволених напр¤мах. ѕонформован≥сть про адм≥н≥стративно-штрафн≥ санкц≥њ в≥д≥граЇ роль стимулюючого фактора.

—аме тому дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ адм≥н≥стративних штраф≥в варто актив≥зувати процес ≥нформуванн¤ суб'Їкт≥в правов≥дносин про адм≥н≥стративно-штрафн≥ санкц≥њ за допо≠могою вс≥х засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ та правовоњ пропаганди (публ≥кац≥њ припис≥в з≥ штраф≠ними санкц≥¤ми, коментар њх зм≥сту, анал≥з адм≥н≥стративно-штрафноњ практики, проведенн¤ Ђкруглих стол≥вї, бес≥д, Ђгар¤чих дзв≥нк≥вї з питань застосуванн¤ штрафного законодавства тощо).

ƒо другоњ групи умов ефективност≥ адм≥н≥стративних штраф≥в можна в≥днести:

1) Ќев≥дворотн≥сть адм≥н≥стративно-штрафноњ в≥дпов≥дальност≥ за вчиненн¤ адм≥н≥страти≠вних правопорушень. √оловне значенн¤ штраф≥в пол¤гаЇ не ст≥льки у њх розм≥р≥, ск≥льки у нев≥дворотност≥ застосуванн¤. Ќев≥дворотн≥сть адм≥н≥стративно-штрафноњ в≥дпов≥дальност≥ сл≥д розгл¤дати ¤к сукупн≥сть трьох аспект≥в:

Ч жодне адм≥н≥стративне правопорушенн¤ не може залишатис¤ нев≥домим;

Ч за кожне адм≥н≥стративне правопорушенн¤, за ¤ке законодавством передбачено засто≠суванн¤ адм≥н≥стративних штраф≥в, маЇ застосовуватис¤ в≥дпов≥дне ст¤гненн¤;

Ч штраф повинен застосовуватис¤ у встановлен≥ строки. Ќа жаль, на практиц≥ правопо≠рушники не завжди прит¤гуютьс¤ до адм≥н≥стративно-штрафноњ в≥дпов≥дальност≥. ƒе¤к≥ прос≠тупки залишаютьс¤ неви¤вленими у зв'¤зку з недол≥ками у робот≥ прац≥вник≥в правоохоронних орган≥в, зумовленими недосконал≥стю правовоњ бази д≥¤льност≥, труднощами економ≥чного характеру та ≥ншими факторами, що породжують серйозн≥ негативн≥ насл≥дки: створюЇтьс¤ можлив≥сть дл¤ рецидиву, формуЇтьс¤ ст≥йка антисусп≥льна ор≥Їнтац≥¤ ос≥б тощо.

¬ той же час не вс≥ постанови про застосуванн¤ адм≥н≥стративних штраф≥в реально виконуютьс¤. —плата суми штрафу повинна стимулювати подальшу правом≥рну повед≥нку особи, проте анал≥з штрафозастосовчоњ практики св≥дчить про досить високий в≥дсоток несплачених штрафних сум. ѕричин ≥снуЇ чимало: зб≥дн≥нн¤ народу, прогалини у адм≥н≥стратив≠но-процесуальному законодавств≥, недол≥ки у робот≥ орган≥в адм≥н≥стративно-штрафноњ юрис≠дикц≥њ тощо.

2) ќперативн≥сть провадженн¤ в справах про застосуванн¤ адм≥н≥стративних штраф≥в. ќперативний характер Ї характерною ознакою провадженн¤ в справах про застосуванн¤ адм≥н≥стративних штраф≥в, зумовленою численн≥стю та розмањтт¤м орган≥в адм≥н≥стративно-штрафноњ юрисдикц≥њ, незначною (у б≥льшост≥ своњй) сусп≥льною шк≥длив≥стю адм≥н≥стративних правопорушень, нескладним характером процесуальних в≥дносин та ≥ншими факторами.

††† ќперативн≥сть усього провадженн¤ спри¤Ї посиленню емоц≥йного компоненту форму≠ванн¤ ≥ндив≥дуальноњ правовоњ ор≥Їнтац≥њ. ј це Ђзалежить в≥д того, Ђнаск≥льки швидко виникають правов≥ почутт¤, збуджувачами ¤ких... виступають ¤к процес розгл¤ду справи, так ≥ своЇчасна сплата штрафуї. ¬иховний та превентивний вплив штрафу зменшуЇтьс¤ через тривалий час. ≤ у цьому контекст≥ пропозиц≥¤ адм≥н≥стратив≥ст≥в про скороченн¤ де¤ких строк≥в прова≠дженн¤ Ї ц≥лком слушною.

3) ѕосл≥довн≥сть та гнучк≥сть адм≥н≥стративно-штрафноњ практики, що пол¤гаЇ в ун≥ф≥кац≥њ штрафноњ боротьби з р≥зними видами адм≥н≥стративних правопорушень, вм≥нн≥ посадових ос≥б орган≥в адм≥н≥стративно-штрафноњ юрисдикц≥њ оперативно реагувати на будь-¤к≥ зм≥ни у сфер≥ адм≥н≥стративноштрафноњ правоохорони, певн≥й стаб≥льност≥ у методиц≥ визначенн¤ розм≥р≥в штраф≥в.

4) јвторитет орган≥в адм≥н≥стративно-штрафноњ юрисдикц≥њ. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших юри≠дичних штрафних санкц≥й адм≥н≥стративн≥ штрафи застосовуютьс¤ численними органами та њх посадовими особами, анал≥з д≥¤льност≥ ¤ких дозвол¤Ї ви¤вити чимало недол≥к≥в у робот≥ де¤ких з них, зокрема адм≥н≥стративних ком≥с≥й при державних адм≥н≥страц≥¤х та виконавчих ком≥тетах м≥сцевих рад, виконавчих ком≥тет≥в м≥сцевих рад, що знижуЇ авторитет орган≥в юрисдикц≥њ й ефективн≥сть адм≥н≥стративних штраф≥в. ѕроблема п≥двищенн¤ авторитету орган≥в адм≥н≥стра≠тивно-штрафноњ юрисдикц≥њ безпосередньо пов'¤зана з ефективн≥стю штрафних санкц≥й, ¤к≥ вони застосовують, й Ї досить актуальною. ѕ≥дтримуючи положенн¤  онцепц≥њ судово-правовоњ реформи ”крањни та  онцепц≥њ реформи адм≥н≥стративного права ”крањни про потребу реформуванн¤ системи орган≥в адм≥н≥стративноњ юрисдикц≥њ, доц≥льним було б дещо њњ звузити, а саме Ч позбавити в≥дпов≥дних повноважень адм≥н≥стративн≥ ком≥с≥њ та виконавч≥ ком≥тети ≥. посилити засади спец≥ал≥зац≥њ. ƒосл≥дженн¤ умов ефективност≥ адм≥н≥стративних штраф≥в мо≠жна було б продовжувати (режим законност≥, дотриманн¤ у процес≥ штрафноњ нормотворчост≥ правил законодавчоњ техн≥ки тошо), проте варто звернути увагу на той факт, що ефективн≥сть штраф≥в сл≥д розгл¤дати й з позиц≥й результативност≥ њх застосуванн¤, а отже Ч ≥нтерес становл¤ть критер≥њ та показники ефективност≥ адм≥н≥стративних штраф≥в[4, 84-86].

 

ќплатне вилученн¤ (ст. 28  пјѕ) застосовуЇтьс¤ т≥льки ўодо предмет≥в, ¤к≥ стали знар¤дд¤м вчиненн¤ або безпо≠середнього об'Їкта адм≥н≥стративного правопорушенн¤. ¬оно пол¤гаЇ у примусовому вилученн≥ предмета, його на≠ступн≥й реал≥зац≥њ ≥ передач≥ колишньому власнику вируче≠ноњ суми з в≥драхуванн¤м витрат по реал≥зац≥њ. ÷е ст¤гненн¤ мо≠же бути основним або додатковим. —платне вилученн¤ вогнепальноњ зброњ ≥ боЇприпас≥в не може застосовуватис¤ до ос≥б, дл¤ ¤ких полюванн¤ Ї основним джерелом ≥сну≠ванн¤. ÷е ст¤гненн¤ м≥ститьс¤ в санкц≥¤х статей 121¹, 130, 133, 166¹, 191, 193  пјѕ.

ћета сплатного вилученн¤ Ч виключити волод≥нн¤ предметом, забороненим до використанн¤ або ж викорис≠товуваним з порушенн¤м установлених правил. ƒана м≥ра б≥льш м'¤ка пор≥вн¤но з конф≥скац≥Їю ≥ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д нењ сплатним характером.

«а ц≥льовою спр¤мован≥стю дане ст¤гненн¤ в≥др≥зн¤Їть≠с¤ в≥д такоњ м≥ри, ¤к рекв≥зиц≥¤. –екв≥зиц≥¤ - це вилученн¤ державою майна у власника в державних або громадських ≥нтересах з виплатою власнику вартост≥ рекв≥зованого майна.††††

“ак, ст. 68  одексу "“орговельного мореплавства ”к-рањни" передбачаЇ, що кап≥тан судна у випадку недостач≥ продовольства, "¤кщо ус≥ життЇв≥ припаси, у тому числ≥ незнижуваний запас продовольства, вичерпан≥, з метою загального розпод≥лу маЇ право провести рекв≥зиц≥ю необ≠х≥дноњ к≥лькост≥ продовольства, що Ї в розпор¤дженн≥ ос≥б, ¤к≥ перебувають на судн≥, ≥ рекв≥зиц≥ю вантажу, що перебу≠ваЇ на судн≥ ≥ ¤кий може бути використаний дл¤ харчуван≠н¤. ѕро рекв≥зиц≥ю складаЇтьс¤ акт. ¬арт≥сть рекв≥зовано≠го продовольства та вантажу в≥дшкодовуЇтьс¤ судновлас≠ником"[2, 303-304].

 

† онф≥скац≥¤ (ст. 29  пјѕ) предмета, ¤кий став знар¤дд¤м вчиненн¤ або безпосередн≥м об'Їктом адм≥н≥ст≠ративного правопорушенн¤, пол¤гаЇ в примусов≥й безоп≠латн≥й передач≥ цього предмета у власн≥сть держави.

ƒане ст¤гненн¤ застосовуЇтьс¤ органами адм≥н≥стра≠тивноњ юрисдикц≥њ (найчаст≥ше судд¤ми, митними органа≠ми, органами внутр≥шн≥х справ), ¤к правило, ¤к додаткове ст¤гненн¤ (статт≥ 46¹; 85; 133; 160; 162†  пјѕ та ≥н.). як основне адм≥н≥стративне ст¤гненн¤ конф≥скац≥¤ передбачена т≥ль≠ки за порушенн¤ де¤ких митних правил (статт≥ 208 ≥ 209  пјѕ).

÷е не компенсац≥йний зах≥д. ¬≥дшкодуванн¤ майнового збитку не належить до ц≥лей даного ст¤гненн¤. Ќе пов'¤зана конф≥скац≥¤ ≥ з задоволенн¤м будь-¤ких державних або громадських ≥нтерес≥в. ѓњ мета ¤к адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ пол¤гаЇ в примус≥ особи до виконанн¤ покладе≠них на нењ обов'¤зк≥в.

јдм≥н≥стративно-правова конф≥скац≥¤ завжди Ї спец≥≠альною (маЇ спец≥альний характер). ÷е означаЇ, що кон≠ф≥скуЇтьс¤ не все майно ≥ не будь-¤к≥ предмети.  онф≥ска≠ц≥¤ провадитьс¤ т≥льки щодо речей, безпосередньо зв'¤за≠них ≥з проступком ≥ пр¤мо названих у закон≥ (рушниць та ≥нших знар¤дь полюванн¤, предмет≥в спекул¤ц≥њ тощо).

” ст. 29  пјѕ п≥дкреслено, що конф≥скувати можна лише предмет, ¤кий Ї в особист≥й власност≥ порушника, ¤кщо ≥нше не передбачено законодавчими актами. —права в тому, що конф≥сковувати р≥ч, що не належить правопо≠рушнику, Ч означаЇ, покарати власника майна, ¤кий не вчинив правопорушенн¤ ≥ не п≥дл¤гаЇ адм≥н≥стративн≥й в≥дпов≥дальност≥ (на жаль, у практиц≥ под≥бн≥ випадки мають м≥сце).  онф≥скований предмет переходить з осо≠бистоњ власност≥ у власн≥сть держави.

ƒо ос≥б, дл¤ ¤ких полюванн¤ Ї основним джерелом ≥с≠нуванн¤, не може застосовуватис¤ конф≥скац≥¤ вогнепаль≠ноњ зброњ ≥ боЇприпас≥в до нењ, а також ≥нших знар¤дь по≠люванн¤.

 онф≥скац≥ю ¤к адм≥н≥стративне ст¤гненн¤ треба в≥д≠р≥зн¤ти, по-перше, в≥д рекв≥зиц≥њ; по-друге, в≥д вилученн¤ предмет≥в ¤к запоб≥жного заходу адм≥н≥стративних право≠порушень (статт≥ 260, 265  пјѕ); по-третЇ, в≥д вилученн¤ ¤к заходу попередженн¤ адм≥н≥стративних правопорушень; по-четверте, в≥д конф≥скац≥њ ¤к одного з додаткових пока≠рань за вчиненн¤ злочин≥в (статт≥ 23 ≥ 35   ); по-п'¤те, в≥д вилученн¤, що зд≥йснюЇтьс¤ в цив≥льно-правовому пор¤д≠ку (статт≥ 105, 136 ÷ ).

—татт¤ 55 «акону "ѕро власн≥сть" в≥д 7 лютого 1991 р. визначаЇ, що "за обставин надзвичайного характеру: у ви≠падках стих≥йного лиха, авар≥й, еп≥дем≥й, еп≥зоот≥й майно в ≥нтересах сусп≥льства за р≥шенн¤м орган≥в державноњ вла≠ди може бути вилучено (рекв≥зовано) у власника в пор¤дку ≥ на умовах, встановлених законодавчими актами ”крањни з виплатою йому вартост≥ майна".

¬илученн¤ предмет≥в ¤к запоб≥жна м≥ра адм≥н≥стратив≠них правопорушень застосовуЇтьс¤ т≥льки в несудовому пор¤дку. ѓњ п≥дставою Ї статт≥ 260 ≥ 265  пјѕ, а також ≥нш≥ чинн≥ нормативн≥ акти. «астосовуЇтьс¤ вона посадовими особами орган≥в, ¤к≥ перел≥чен≥ в статт¤х 234¹, 234², 262, 264  пјѕ (органи державноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њї митного контролю, контрольно-рев≥з≥йноњ служби, ћ¬— та ≥н.). “аке вилученн¤ допускаЇтьс¤ щодо предмет≥в, об≥г ¤ких обмежений (вони заборонен≥ до продажу, нос≥нн¤ї перевезенн¤, пересилки) або предмет≥в, що можуть знахо≠дитис¤ в об≥гу за умови дотриманн¤ встановлених правил. Ќаприклад, вилученн¤ предмет≥в, що перем≥щуютьс¤ через митний кордон з порушенн¤м митних правил.

“ак, в≥дпов≥дно до п. 22 ст. 11 «акону "ѕро м≥л≥ц≥ю" в≥д 20 грудн¤ 1990 р. њњ роб≥тникам надане право вилучати при необх≥дност≥ зброю, боЇприпаси, вибухов≥ речовини ≥ ма≠тер≥али; в≥дпов≥дно до п. 9 ст. 5 «акону "ѕро захист прав споживач≥в" (у редакц≥њ в≥д 15 грудн¤ 1993 р.) роб≥тники ƒержавного ком≥тету ”крањни у справах захисту прав спо≠живач≥в мають право вилучати не¤к≥сн≥ товари; роб≥тни≠кам митних орган≥в надане право вилучати предмети, що Ї безпосередн≥ми об'Їктами порушенн¤ митних правил (ст. 128 ћитного кодексу ”крањни).

¬илученн¤ ¤к запоб≥жна м≥ра провадитьс¤ у зв'¤зку з реальним, а не можливим правопорушенн¤м, проте пока≠ранн¤ правопорушника не Ї њњ метою. ћета даноњ м≥ри Ч припиненн¤ правопорушенн¤.

¬илучен≥ в пор¤дку припиненн¤ правопорушенн¤ предмети збер≥гаютьс¤ до розгл¤ду адм≥н≥стративноњ спра≠ви. ѕ≥сл¤ розгл¤ду справи щодо цих предмет≥в приймаЇть≠с¤ р≥шенн¤ або про њх конф≥скац≥ю, або поверненн¤ влас≠нику, або про њх сплатне вилученн¤.

¬илученн¤ з метою попередженн¤ правопорушень до≠пускаЇтьс¤ щодо предмет≥в, ¤кими волод≥ють на законних п≥дставах, проте конкретн≥ обставини дозвол¤ють в≥дпо≠в≥дним державним органам приймати р≥шенн¤ про њх вилу≠ченн¤ в адм≥н≥стративному пор¤дку. –≥шенн¤ про таке ви≠лученн¤ приймаютьс¤ в≥дпов≥дно до чинного законодав≠ства. ÷¤ м≥ра в≥д ≥нших вид≥в вилученн¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥дсутн≥стю зв'¤зку з конкретним правопорушенн¤м. ¬она маЇ чисто превентивний характер ≥ ставить за мету усунен≠н¤ умов, що можуть спри¤ти вчиненню правопорушенн¤.

“ак, в≥дпов≥дно до п. 5 ст. 23 «акону "ѕро надзвичай≠ний стан" органами, що зд≥йснюють надзвичайний стан, може застосовуватис¤ тимчасове вилученн¤ в громад¤н за≠реЇстрованоњ вогнепальноњ ≥ холодноњ зброњ.

 онф≥скац≥¤ ¤к одне з додаткових покарань за вчинен≠н¤ злочин≥в (статт≥ 23 ≥ 35   ) провадитьс¤ вин¤тково за вироком суду, Ї додатковим покаранн¤м за скоЇний зло≠чин, може поширюватис¤ на все майно засудженого або його частину, незалежно в≥д зв'¤зку предмет≥в, що конф≥с≠куютьс¤, ≥з злочинним д≥¤нн¤м.

¬илученн¤ на п≥дстав≥ цив≥льно-правових норм зд≥й≠снюЇтьс¤ вин¤тково в судовому пор¤дку з в≥дпов≥дним по≠зовом (див.: статт≥ 105, 136 ÷ )[2, 304-307].

 

ѕозбавлен≠н¤ спец≥ального права (ст. «ќ  пјѕ) Ч це обмеженн¤ правосуб'Їктност≥ громад¤нина в адм≥н≥стративному пор¤дку за адм≥н≥стративн≥ проступки. ÷¤ м≥ра застосовуЇтьс¤ щодо тих суб'Їктивних прав, ¤к≥ ран≥ше були надан≥ суб'Їкту органами державного керу≠ванн¤. якщо громад¤нин неправильно використовуЇ нада≠не йому право, орган державного управл≥нн¤ тимчасово позбавл¤Ї його цього права.

—еред ст¤гнень  пјѕ називаЇ т≥льки два види позбав≠ленн¤ спец≥ального права: права керуванн¤ транспортни≠ми засобми (статт≥ 108; 116; 122; 123; 124; 130 та ≥н.) ≥ права полюванн¤ (ст. 85).

“аке ст¤гненн¤ передбачаЇтьс¤ за грубе або система≠тичне порушенн¤ пор¤дку користуванн¤ правом. ¬оно за≠стосовуЇтьс¤ уповноваженими на те посадовими особами орган≥в внутр≥шн≥х справ (щодо права на керуванн¤ авто≠моб≥льним транспортом); органами р≥чкового транспорту ≥ ƒержавто≥нспекц≥њ по малом≥рних суднах (щодо права ке≠руванн¤ р≥чковими ≥ малом≥рними суднами); органами, що «д≥йснюють нагл¤д за дотриманн¤м правил полюванн¤ (щодо права на полюванн¤) на терм≥н до трьох рок≥в.

” вс≥х випадках застосуванн¤ даного ст¤гненн¤ йдетьс¤ про позбавленн¤ спец≥альних прав, що в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д прав конституц≥йних, котр≥ громад¤ни мають в≥д наро≠дженн¤ або ¤к≥ виникають у результат≥ придбанн¤ д≥Їздат≠ност≥. ќсновна њх особлив≥сть пол¤гаЇ в тому, що вони персон≥ф≥кован≥, тобто даютьс¤ конкретн≥й особ≥ в доз≠в≥льному пор¤дку.

ѕозбавленн¤ прав, будучи ст¤гненн¤м, водночас вико≠нуЇ завданн¤ припиненн¤ протиправноњ д≥¤льност≥, у ньому вдало сполучаютьс¤ каральний ≥ припинювальний моменти. ѕопереджувальне завданн¤ воно вир≥шуЇ не т≥льки шл¤хом виправленн¤ ≥ перевихованн¤ правопоруш≠ника, а й шл¤хом позбавленн¤ його можливост≥ знову чи≠нити аналог≥чн≥ проступки.

ƒо ос≥б, що користуютьс¤ транспортними засобами в зв'¤зку з ≥нвал≥дн≥стю, позбавленн¤ права на керуванн¤ може застосовуватис¤ т≥льки у випадках керуванн¤ ними транспортом у стан≥ сп'¤н≥нн¤, невиконанн¤ вимог роб≥тника м≥л≥ц≥њ про припиненн¤ транспортного засобу, залишенн¤ в порушенн¤ встановлених правил м≥сц¤ дорожньо-транспортноњ под≥њ, учасником ¤кого Ї порушник, ≥ в≥дхиленн¤ в≥д огл¤ду на на¤вн≥сть алкогольного, наркотичного або ≥ншого сп'¤н≥нн¤. Ќе можна позбавл¤ти пра≠ва полюванн¤ ос≥б, дл¤ ¤ких полюванн¤ Ї основним дже≠релом ≥снуванн¤[2,307-308].

 

 

2.3         ќсобисто-майнов≥ адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤

 

 

¬иправн≥ роботи (ст. 31  пјѕ) Ч ст¤гненн¤ майнового характеру, що триваЇ. ¬оно застосовуЇтьс¤ на терм≥н в≥д 15 дн≥в до двох м≥с¤ц≥в ≥з в≥дбуванн¤м за м≥сцем пост≥йноњ ро≠боти винного ≥ з в≥драхуванн¤м до 20 в≥дсотк≥в його заро≠б≥тку в доход держави.

¬иправн≥ роботи призначаютьс¤ районним (м≥ським) судом (суддею). ƒана санкц≥¤ застосовуЇтьс¤ т≥льки до правопорушник≥в, що мають пост≥йну роботу. ¬она не мо≠же застосовуватис¤ до непрацездатних ос≥б (пенс≥онер≥в за в≥ком, ≥нвал≥д≥в, до ваг≥тних).  р≥м цього, в≥дпов≥дно до ст. 15  пјѕ, виправн≥ роботи не можуть бути застосован≥ до в≥йськових, призваних на збори в≥йськовозобов'¤заних, ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу орган≥в внутр≥шн≥х справ.

ƒане ст¤гненн¤ застосовуЇтьс¤ за адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, що за ступенем громадськоњ безпеки наближаютьс¤ до злочинних д≥¤нь. ÷е др≥бне розкраданн¤ (ст. 51  пјѕ), ухил¤нн¤ в≥д в≥дшкодуванн¤ майнового збитку, за≠под≥¤ного злочином (ст. 51¹  пјѕ), др≥бне хул≥ганство (ст. 173  пјѕ), зл≥сна непокора законному розпор¤дженню прац≥вника м≥л≥ц≥њ (ст. 185  пјѕ) та ≥н.

¬иправн≥ роботи призначаютьс¤ т≥льки ¤к основне ст¤гненн¤ й в≥дбуваютьс¤ виключно за м≥сцем пост≥йноњ роботи правопорушника. ¬≥драхуванн¤ зд≥йснюютьс¤ ≥з зароб≥тку за основним м≥сцем роботи, за сум≥сництвом, гонорар≥в, одержуваних за договорами ≥ трудовими угода≠ми. ¬они не допускаютьс¤ з пенс≥й, грошовоњ допомоги, виплат одноразового характеру.

 р≥м в≥драхувань грошових сум у доход держави, ви≠правн≥ роботи припускають ще р¤д правообмежень майно≠вого ≥ трудового характеру, так, у пер≥од в≥дбуванн¤ ви≠правних роб≥т заборон¤Їтьс¤ наданн¤ черговоњ в≥дпустки, час њх в≥дбуванн¤ не зараховуЇтьс¤ у виробничий стаж, не допускаЇтьс¤ зв≥льненн¤ з роботи за власним бажанн¤м, кр≥м окремих випадк≥в (перех≥д на роботу з кращими умо≠вами прац≥, на роботу з фаху тощо).

” вс≥х випадках виправн≥ роботи встановлюютьс¤ зако≠нодавцем у рамках альтернативних санкц≥й.

ƒане ст¤гненн¤ може застосовуватис¤ до ос≥б, що зв≥льнен≥ в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ на п≥дстав≥ ст. 51  рим≥нального кодексу ”крањни.

 онтроль за виконанн¤м ст¤гненн¤ у вид≥ виправних роб≥т зд≥йснюють ≥нспекц≥њ виправних роб≥т орган≥в внутр≥шн≥х справ.

¬иправн≥ роботи, призначен≥ постановою судд≥ районного (м≥ського) суду, не спричин¤ють судимост≥ ≥ не Ї п≥дставою дл¤ зв≥льненн¤ з роботи[2,308-309].

 

јдм≥н≥стративний арешт. ƒаний зах≥д в≥дпов≥дальност≥ встановлено за адм≥н≥стративн≥ правопо≠рушенн¤, що за ступенем громадськоњ безпеки наближа≠Їтьс¤ до злочин≥в. ¬≥н Ї найб≥льш суворим з ус≥х вид≥в адм≥н≥стративних ст¤гнень. “ому законодавець пр¤мо за≠значаЇ, що адм≥н≥стративний арешт застосовуЇтьс¤ лише у вин¤ткових випадках за окрем≥ види адм≥н≥стративних правопорушень. ÷≥Їю ж обставиною по¤снюЇтьс¤ ви≠користанн¤ даного ст¤гненн¤ т≥льки в альтернативних санкц≥¤х.

ѕризначаЇтьс¤ адм≥н≥стративний арешт т≥льки судом (суддею) на терм≥н до 15 д≥б. …ого не застосовують до ва≠г≥тних ж≥нок, ж≥нок, що мають д≥тей в≥ком до 12 рок≥в, ос≥б, ¤к≥ не дос¤гли 18 рок≥в, ≥нвал≥д≥в 1 ≥ 2 груп (ст. 32  пјѕ), а також в≥йськовослужбовц≥в, призваних на збори в≥йсько≠возобов'¤заних, ос≥б р¤дового ≥ начальницького складу ор≠ган≥в внутр≥шн≥х справ (ст. 15  пјѕ).

¬ин¤тков≥сть адм≥н≥стративного арешту означаЇ, що можлив≥сть застосуванн¤ до правопорушника альтернативних заход≥в впливу старанно вивчена ≥ визнана недо≠ц≥льною. ” цьому зв'¤зку характерними Ї санкц≥њ ст. 173 "ƒр≥бне хул≥ганство"; ст. 178 "–озпиванн¤ спиртних напо≠њв у громадських м≥сц¤х ≥ по¤ва у громадських м≥сц¤х у п'¤ному вигл¤д≥"; ст. 185 "«л≥сна непокора законному роз≠пор¤дженню або вимоз≥ прац≥вника м≥л≥ц≥њ, члена громад≠ського формуванн¤ з охорони громадського пор¤дку, в≥йськовослужбовц¤м; ст. 185¹ "ѕорушенн¤ пор¤дку орга≠н≥зац≥њ ≥ проведенн¤ збор≥в, м≥тинг≥в, вуличних поход≥в ≥ демонстрац≥й"  пјѕ. ” них п≥дкреслюЇтьс¤, що дан≥ проступки т¤гнуть адм≥н≥стративний арешт лише в тих випадках, ко≠ли з урахуванн¤м обставин справи й особи правопорушни≠ка застосуванн¤ до нього ≥нших заход≥в впливу визнаЇтьс¤ недостатн≥м.

«а чинним законодавством адм≥н≥стративний арешт передбачаЇтьс¤ за вчиненн¤ таких вид≥в правопорушень:

Х незаконн≥ виробленн¤, придбанн¤, збер≥ганн¤, пере≠везенн¤, пересиланн¤ наркотичних засоб≥в або психотроп≠них речовин без мети збуту в невеликих розм≥рах (ст. 44  пјѕ);

Х др≥бне хул≥ганство (ст. 173  пјѕ);

Х розпиванн¤ спиртних напоњв у громадських м≥сц¤х ≥ по¤ва у громадських м≥сц¤х у п'¤ному вигл¤д≥ (ч. « ст. 178  пјѕ);

Х зл≥сна непокора законному розпор¤дженню або вимо≠з≥ прац≥вника м≥л≥ц≥њ, члена громадського формуванн¤ з охорони громадського пор¤дку, в≥йськовослужбовц¤ (ст. 185  пјѕ);

Х порушенн¤ пор¤дку орган≥зац≥њ ≥ проведенн¤ збор≥в, м≥тинг≥в, вуличних поход≥в ≥ демонстрац≥й (ст. 185¹  пјѕ);

Х про¤в неповаги до суду (ст. 185³  пјѕ).

 р≥м цього, адм≥н≥стративний арешт передбачений ¤к насл≥док ухиленн¤ особи в≥д в≥дбуванн¤ виправних роб≥т, застосованих за вчиненн¤ др≥бного хул≥ганства. ¬≥дпов≥дно до ст. 325  пјѕ, постановою судд≥ нев≥дбутий строк ви≠правних роб≥т може бути зам≥нено адм≥н≥стративним ареш≠том ≥з розрахунку один день арешту за три дн≥ виправних роб≥т, але не б≥льш ¤к на 15 д≥б.

ƒане ст¤гненн¤ може застосовуватис¤ до ос≥б, зв≥льне≠них в≥д крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ на п≥дстав≥ ст. 51  рим≥нального кодексу ”крањни.

ќсоби, п≥ддан≥ адм≥н≥стративному арешту, ≥золюютьс¤ в≥д товариства на пер≥од, установлений постановою в справ≥ про зроблене правопорушенн¤, утримуютьс¤ п≥д вартою у м≥сц¤х, обумовлених органами внутр≥шн≥х справ, ≥ п≥дпор¤дковуютьс¤ спец≥альному пор¤дку в≥дбуванн¤ цього ст¤гненн¤[2, 309-311].

 

¬иселенн¤ за меж≥ ”крањни ≥ноземних громад¤н ≥ ос≥б без громад¤нства ¤к м≥ра адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ застосовуЇтьс¤ за р≥шенн¤м орган≥в внутр≥шн≥х справ або —лужби безпеки ”крањни.

¬она поширюЇтьс¤ вин¤тково на ≥ноземц≥в. «астосу≠ванн¤ даноњ м≥ри передбачене ст. 24  пјѕ ≥ ст. 32 «акону ”крањни "ѕро правовий статус ≥ноземц≥в" в≥д 4 кв≥тн¤ 1994 р.

≤ноземець може бути виселений за меж≥ ”крањни в трьох випадках:

1) ¤кщо його д≥њ суперечать ≥нтересам забезпеченн¤ без≠пеки ”крањни або охорони громадського пор¤дку;

2) ¤кщо це необх≥дно дл¤ охорони здоров'¤, захисту прав ≥ законних ≥нтерес≥в громад¤н ”крањни;

3) ¤кщо ≥ноземець грубо порушив законодавство про правовий статус ≥ноземц≥в.

” випадку ухваленн¤ р≥шенн¤ про виселенн¤ ≥ноземець зобов'¤заний покинути територ≥ю ”крањни в терм≥ни, за≠значен≥ в цьому р≥шенн≥. якщо ≥ноземець ухил¤Їтьс¤ в≥д виконанн¤ такого р≥шенн¤, то в≥н п≥дл¤гаЇ затриманню ≥ примусовому виселенню, проте дл¤ цього необх≥дна санк≠ц≥¤ прокурора. «атриманн¤ дл¤ примусового виселенн¤ допускаЇтьс¤ т≥льки на терм≥н, необх≥дний дл¤ практичноњ реал≥зац≥њ даного р≥шенн¤.

–≥шенн¤ про виселенн¤ ≥ноземц¤ може бути оскаржене в судовому пор¤дку. ќскарженн¤ не припин¤Ї виконанн¤ р≥шенн¤ про виселенн¤. ¬иселенн¤ ≥ноземц≥в зд≥йснюЇть≠с¤ органами внутр≥шн≥х справ[2, 311].

 

 

3.             ѕ–ќ÷≈ƒ”–Ќ≤ ѕ»“јЌЌя «ј—“ќ—”¬јЌЌя јƒћ≤Ќ≤—“–ј“»¬Ќќ√ќ —“я√Ќ≈ЌЌя ¬ ” –јѓЌ≤

 

 

3.1           «агальн≥ правила накладенн¤ ст¤гненн¤ за адм≥н≥стративне правопорушенн¤

 

†

” в≥дпов≥дност≥ з≥ статтею 33  пјѕ ст¤гненн¤ за адм≥н≥стративне правопорушенн¤ накладаЇтьс¤ в межах, встановлених нормативним актом, ¤кий передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за вчинене правопорушенн¤, в точн≥й в≥дпов≥дност≥ з ќсновами законодавства ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤.

ѕри накладенн≥ ст¤гненн¤ враховуютьс¤ характер вчиненого правопорушенн¤, особа порушника, ступ≥нь його вини, майновий стан, обставини, що пом'¤кшують ≥ обт¤жують в≥дпов≥дальн≥сть.

Ќакладенн¤ ст¤гненн¤ за вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку Ї важливим етапом юрисдикц≥йноњ д≥¤льност≥ уповноважених державних орган≥в (посадових ос≥б) ≥ повинно п≥дпор¤дковуватис¤ загальним правилам (принципам), що закр≥плен≥ в  онституц≥њ ”крањни ≥ статт≥ 33  пјѕ.. ƒо числа цих загальних правил (принцип≥в) в≥днос¤тьс¤: законн≥сть накладенн¤ ст¤гненн¤; ≥ндив≥дуал≥зац≥¤ покаранн¤; гуман≥зм ≥ справедлив≥сть.

«аконн≥сть, ¤к загальний принцип права стосовно до накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤, виражаЇтьс¤ в таких юридичних вимогах:

- по-перше, орган (посадова особа), що розгл¤даЇ справу про адм≥н≥стративний проступок, може накласти на винного т≥льки те ст¤гненн¤, що встановлено законодавством ≥ лише в межах санкц≥њ нормативного акта, що передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за нього;

- по-друге, зроблене д≥¤нн¤ повинно бути квал≥ф≥коване по в≥дпов≥дн≥й статт≥  пјѕ або ≥ншого нормативного акта, що передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за даний проступок;

- по-третЇ, правозастосовчий орган не вправ≥ вийти за меж≥, установлен≥ нормативним актом, що передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за даний адм≥н≥стративний проступок.

–еал≥зац≥¤ першоњ з зазначених вимог забезпечуЇтьс¤, насамперед, закр≥пленн¤м у  одекс≥ про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ ст¤гнень ≥ встановленн¤м правила, в≥дпов≥дно до ¤кого за вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку може бути призначена м≥ра державного примуса, що входить у цю систему.  р≥м того,  одекс м≥стить не т≥льки точн≥ вказ≥вки на вид ст¤гненн¤, що може бути призначено за правопорушенн¤, що п≥дпадаЇ п≥д ознаки конкретного складу проступку, передбаченого в особлив≥й частин≥  пјѕ, але й меж≥ розм≥р≥в, п≥дл¤гаючих застосуванню в цьому випадку ст¤гнень р≥зноман≥тних вид≥в ≥з указ≥вкою м≥н≥муму ≥ максимуму або ф≥ксуванн¤м т≥льки максимуму (наприклад, штраф в≥д трьох до п'¤тьох м≥н≥мальних розм≥р≥в зароб≥тноњ плати, виправн≥ роботи в≥д одного до двох м≥с¤ц≥в, арешт до 15-и доби ≥ т.п.).

«д≥йсненн¤ другоњ вимоги, що випливаЇ з принципу законност≥, означаЇ, що юрисдикц≥йний орган, що розгл¤даЇ справу про адм≥н≥стративний проступок, повинний точно встановити, чи в≥дпов≥даЇ д≥¤нн¤, зроблене правопорушником, ознакам адм≥н≥стративного проступку, що сформульован≥ у в≥дпов≥дн≥й статт≥ нормативного акта. ѕ≥д нормативним актом при цьому розум≥ютьс¤ ¤к конкретна статт¤ ќсобливоњ частини  пјѕ, так й ≥нш≥ правов≥ акти, що встановлюють адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть.

 вал≥ф≥кац≥¤ зробленого д≥¤нн¤ ¤к правопорушенн¤, що не Ї адм≥н≥стративним проступком, або ¤к д≥¤нн¤, позбавленого ознак правопорушенн¤, виключаЇ накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤.

††††† “рет¤ вимога, що випливаЇ з принципу законност≥, пол¤гаЇ в тому, що в≥дпов≥дно до  пјѕ правозастосовчий юрисдикц≥йний орган обмежений у вибор≥ м≥ри адм≥н≥стративного примуса тим перел≥ком адм≥н≥стративних ст¤гнень, що передбачен≥ санкц≥Їю в≥дпов≥дноњ статт≥  пјѕ, застосовуваноњ в даному конкретному випадку. ѕричому, ¤кщо в санкц≥њ ц≥Їњ статт≥ м≥ститьс¤ вказ≥вка на можлив≥сть застосуванн¤ дек≥лькох адм≥н≥стративних ст¤гнень (наприклад, штрафу, виправних роб≥т, адм≥н≥стративного арешту ≥ т.п.), те за конкретний проступок правозастосовчий орган може призначити т≥льки одне абсолютно визначене основне ≥ приЇднати до нього т≥льки одне додаткове ст¤гненн¤. Ќаприклад, стосовно до ст. 173  пјѕ це можуть бути або штраф, або виправн≥ роботи, або, у вин¤ткових випадках, адм≥н≥стративний арешт. ѕри цьому законодавець у де¤ких випадках обмежуЇ розм≥ри ст¤гнень не т≥льки санкц≥Їю самоњ норми, що передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за визначене правопорушенн¤, але ≥ посадовим положенн¤м особи, що розгл¤даЇ конкретну справу. “ак, головн≥ державн≥ ≥нспектори пожежного нагл¤ду центрального ≥ територ≥альних орган≥в державного пожежного нагл¤ду та њхн≥ заступники можуть накласти штраф на громад¤н - до семи не оподатковуваних податком м≥н≥мум≥в прибутк≥в громад¤н ≥ на посадових ос≥б - до дес¤ти не оподатковуваних податком м≥н≥мум≥в прибутк≥в громад¤н.

√оловн≥ державн≥ ≥нспектори пожежного нагл¤ду м≥сцевих орган≥в державного пожежного нагл¤ду, державн≥ ≥нспектори пожежного нагл¤ду центрального ≥ територ≥альних орган≥в державного пожежного нагл¤ду можуть накласти штраф на громад¤н до шести не оподатковуваних податком м≥н≥мум≥в прибутк≥в громад¤н ≥ на посадових ос≥б - до восьми не оподатковуваних податком м≥н≥мум≥в прибутк≥в громад¤н.

ƒержавн≥ ≥нспектори пожежного нагл¤ду можуть накласти штраф на громад¤н до чотирьох не оподатковуваних податком м≥н≥мум≥в прибутк≥в громад¤н ≥ на посадових ос≥б - до восьми не оподатковуваних податком м≥н≥мум≥в прибутк≥в громад¤н.

Ќе менше важливе значенн¤ дл¤ суворого дотриманн¤ загальних правил накладенн¤ ст¤гненн¤ за вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку маЇ ≥ принцип ≥ндив≥дуал≥зац≥њ застосуванн¤ ст¤гненн¤. «м≥стовно цей принцип виражаЇтьс¤ в тому, що при накладенн≥ ст¤гненн¤ враховуютьс¤ характер правопорушенн¤, особа порушника, ступ≥нь його вини, майновий стан, обставини, що пом'¤кшують ≥ обт¤жують в≥дпов≥дальн≥сть. «м≥ст цього складаЇтьс¤ в тому, щоб на основ≥ всеб≥чноњ оц≥нки вчиненого й особистост≥ винного обрати в межах норми, що передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за в≥дпов≥дний проступок, таке ст¤гненн¤, ¤ке б найб≥льше ефективно дос¤гало його виховних ≥ попереджувальних ц≥лей.

ѕри цьому необх≥дно враховувати, що характер правопорушенн¤ - це узагальнена оц≥нка учиненого,† вих≥дна з≥ ступен¤ небезпеки порушенн¤ ≥ запод≥¤ноњ њм шкоди охорон¤Їмим «аконом ≥нтересам. ¬≥н визначаЇтьс¤ об'Їктом проступку, тобто тим, на що заз≥хаЇ зроблене правопорушенн¤, - насл≥дками, що наступили, розм≥ром ≥ специф≥кою шкоди, запод≥¤ноњ держав≥ або громад¤нину. Ѕ≥льш небезпечн≥ адм≥н≥стративн≥ проступки повинн≥ т¤гти ≥ б≥льш сувор≥ ст¤гненн¤. ≤накше кажучи, за допомогою ≥ндив≥дуал≥зац≥њ ст¤гнень реал≥зуЇтьс¤ державна пол≥тика в галуз≥ боротьби з адм≥н≥стративними проступками, що потребуЇ не т≥льки суворого дотриманн¤ «акону, але ≥ справедливого гуманного в≥дношенн¤ до порушник≥в, ¤к≥ учинили незначн≥ проступки. ÷е положенн¤ пр¤мо випливаЇ ¤к ≥з частини 2-й статт≥ 33, так й з≥ зм≥сту†† ст. 22  пјѕ, що встановлюЇ можливост≥ зв≥льненн¤ в≥д адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ при малозначност≥ правопорушенн¤.

ќбставини, стосовно характеристики особистост≥ правопорушника, також можуть служити п≥дставою дл¤ пом'¤кшенн¤ або посиленн¤ ст¤гненн¤ в рамках норми, що передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за конкретний адм≥н≥стративний проступок. ѕри цьому повинн≥ враховуватис¤ обставини, що насамперед стосуютьс¤† характеристики особи при зд≥йсненн≥ правопорушенн¤. «акон потребуЇ враховувати ступ≥нь ≥ форму його провини: навмисне правопорушенн¤ при вс≥х ≥нших умовах повинно т¤гти б≥льш суворе покаранн¤, н≥ж необережне його вчиненн¤. ѕричому, застосуванн¤ окремих особо суворих адм≥н≥стративних ст¤гнень «акон зв'¤зуЇ з р≥зко негативною характеристикою винного, його ¤вною антигромадською установкою. “ак, ст¤гненн¤ у вид≥ адм≥н≥стративного арешту накладаЇтьс¤ у випадках, ¤кщо по обставинах справи, з урахуванн¤м особистост≥ порушника, застосуванн¤ ≥нших ст¤гнень буде визнано недостатн≥м.

≤ндив≥дуал≥зац≥¤ ст¤гненн¤ припускаЇ також врахуванн¤ майнового стану винного. ÷е особливо важливо при вибор≥ таких вид≥в ст¤гнень, ¤к штраф, виправн≥ роботи, позбавленн¤ спец≥альних прав. ѕризначенн¤ цих м≥р неспри¤тливо позначаЇтьс¤ на матер≥альному стан≥ порушника, особливо ¤кщо в нього малозабезпечена або багатод≥тна с≥м'¤, а також, ¤кщо Їдиним джерелом його ≥снуванн¤ Ї стипенд≥¤ або пенс≥¤.

ўо ж стосуЇтьс¤ обставин, що пом'¤кшують або обт¤жують в≥дпов≥дальн≥сть, то при накладенн≥ ст¤гненн¤ њх варто враховувати т≥льки за умови, що вони перебувають за межами складу проступку, тобто не вход¤ть у його структуру в ¤кост≥ складового елемента.

 

 

3.2           ќбставини, що обт¤жують† та† пом'¤кшують в≥дпов≥дальн≥сть за адм≥н≥стративне правопорушенн¤

 

 

“епер перейдемо безпосередньо до обставин, що пом'¤кшують в≥дпов≥дальн≥сть за адм≥н≥стративне правопорушенн¤. “акими, у в≥дпов≥дност≥ з≥ статтею 34  пјѕ, визнаютьс¤:

1) щире розка¤нн¤ винного;

2) в≥дверненн¤ винним шк≥дливих насл≥дк≥в правопорушенн¤, добров≥льне в≥дшкодуванн¤ збитк≥в або усуненн¤ запод≥¤ноњ шкоди;

3) вчиненн¤ правопорушенн¤ п≥д впливом сильного душевного хвилюванн¤ або при зб≥гу т¤жких особистих або с≥мейних обставин;

4) вчиненн¤ правопорушенн¤ неповнол≥тн≥м;

5) вчиненн¤ правопорушенн¤ ваг≥тною ж≥нкою або ж≥нкою, що маЇ дитини у в≥ц≥ до одного року.

ќрган (посадова особа), ¤кий вир≥шуЇ справу про адм≥н≥стративне правопорушенн¤, може визнати пом'¤кшуючими ≥ обставини, не зазначен≥ в законодавств≥.

ѕ≥д обставинами, що пом'¤кшують в≥дпов≥дальн≥сть за вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку, розум≥ютьс¤ р≥зноман≥тного роду ¤сно видим≥ чинники, що викликають неадекватне поводженн¤ правопорушника в момент вчиненн¤ проступку або впливають на оц≥нку р≥вн¤ шк≥дливих насл≥дк≥в цього проступку п≥сл¤ його вчиненн¤. ќсновн≥ ознаки цих обставин в ус≥й повнот≥ в≥днос¤тьс¤ до самого д≥¤нн¤ ≥ до особистост≥ порушника, проте, до складу проступку в ¤кост≥ квал≥ф≥куючих обставин не включаютьс¤. якщо ж вони Ї квал≥ф≥куючими обставинами самого правопорушенн¤ (наприклад, проживанн¤ без паспорта або без прописки особи, що не достигла в≥с≥мнадц¤ти рок≥в - ст. 197  пјѕ), то вони не можуть розгл¤датис¤ в ¤кост≥ обставин, що пом'¤кшують адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть.

–≥вень пом'¤кшенн¤ покаранн¤ при цьому в  одекс≥ не регламентований. ¬≥н знаходитьс¤ в залежност≥ в≥д характеру самоњ пом'¤кшувальноњ обставини.

ѕершим у перел≥ку обставин, що пом'¤кшують в≥дпов≥дальн≥сть за вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку, зазначене щире розка¤нн¤ винного. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що щире розка¤нн¤ несе в соб≥ серйозний морально-етичний потенц≥ал, спонукаЇ правопорушника до визнанн¤ неправом≥рност≥ й аморальност≥ свЇњ повед≥нки. ўире розка¤нн¤ винного припускаЇ добров≥льну за¤ву про нього органу (посадов≥й особ≥), ¤кий розгл¤даЇ справу з по¤сненн¤м обставин та п≥дстав правопорушенн¤.

ќбставиною, що пом'¤кшуЇ адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть,  одекс називаЇ також в≥дверненн¤ винним шк≥дливих насл≥дк≥в правопорушенн¤ ≥ добров≥льне в≥дшкодуванн¤ њм збитк≥в або усуненн¤ запод≥¤ноњ шкоди.

ƒобров≥льне в≥дшкодуванн¤ збитк≥в може зд≥йснюватис¤ р≥зноман≥тними засобами. Ќаприклад, порушник компенсуЇ збитки виплатою грошей, своњм майном, особистою працею. «апод≥¤на шкода усуваЇтьс¤ не т≥льки в≥дшкодуванн¤м матер≥ального збитку, але ≥ за допомогою д≥й морального характеру, зокрема, приношенн¤м вибачень в усн≥й або письмов≥й форм≥. ѕри цьому варто мати на уваз≥, що добров≥льне в≥дшкодуванн¤ збитк≥в й усуненн¤ запод≥¤ноњ шкоди можуть бути повними ≥ частковими, що необх≥дно враховувати при накладенн≥ ст¤гненн¤.

¬чиненн¤ адм≥н≥стративного проступку п≥д впливом сильного душевного хвилюванн¤ визнаЇтьс¤ пом'¤кшувальною обставиною, ¤кщо особа Ї осудною. ” тих випадках, коли сильне душевне хвилюванн¤ носить хворобливий характер, унасл≥док ¤кого особа не може в≥ддавати зв≥т своњм д≥¤м або керувати ними, воно Ї обставиною, що виключаЇ адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть. ѕричинами виникненн¤ в людини сильного душевного хвилюванн¤ можуть бути: нанесенн¤ йому т¤жкоњ образи, учиненн¤ над ним насильства ≥ т.п. “акий стан впливаЇ на псих≥ку людини, послабл¤Ї контроль за особистою повед≥нкою, знижуЇ його можлив≥сть розумно оц≥нювати зненацька сформовану ситуац≥ю.

Ѕлизько до анал≥зованоњ обставини примикаЇ також зб≥г т¤жких особистих або с≥мейних обставин, п≥д впливом ¤ких винний чинить адм≥н≥стративний проступок. «б≥г важких особистих або с≥мейних обставин - це морально-етичн≥ ≥ матер≥альн≥ труднощ≥, що послабл¤ють волю особи, ¤ка скоњла проступок, знижують њњ оп≥рн≥сть у складних умовах ≥ служать спонукальним мотивом до неправом≥рноњ д≥њ або безд≥¤льност≥. ѕрикладом цього може бути недотриманн¤ або порушенн¤ правил руху або ≥нших загальнообов'¤зкових правил особою, ¤ка знаходитьс¤ п≥д враженн¤м смерт≥ або важкоњ хвороби близькоњ людини, переживаЇ загибель свого майна в результат≥ пожеж≥ ≥ т.п.

ƒо обставин, що пом'¤кшують адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть, в≥дноситьс¤ ≥ вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку неповнол≥тн≥м. ѕо¤снюЇтьс¤ це тим, що неповнол≥тн≥ звичайно не мають ст≥йкоњ псих≥ки, достатн≥м життЇвим досв≥дом, навичками правом≥рноњ повед≥нки, не завжди усв≥домл¤ть його шк≥длив≥сть, легко п≥ддаютьс¤ впливу ≥нших ос≥б, особливо старших за в≥ком, ¤к≥ нер≥дко виступають орган≥заторами або п≥дбурювачами правопорушень, враховуЇтьс¤ також ≥ те, що неповнол≥тн≥ легше п≥ддаютьс¤ виховному впливу ≥ можуть бути виправлен≥ без застосуванн¤ жорстких м≥р адм≥н≥стративного ст¤гненн¤,

ўе одною пом'¤кшувальною обставиною, зазначеною у  одекс≥ про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ Ї вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку ваг≥тною ж≥нкою або ж≥нкою, що маЇ дитини у в≥ц≥ до одного року. ¬чиненн¤ правопорушенн¤ ваг≥тною ж≥нкою визнаЇтьс¤ одн≥Їю ≥з пом'¤кшуючих в≥дпов≥дальн≥сть обставин, оск≥льки такий стан супроводжуЇтьс¤ п≥двищеною чутлив≥стю, запальн≥стю, може в≥дбиватис¤ на повед≥нц≥, а ≥нод≥ призводить до вчиненн¤ правопорушенн¤. —тан ваг≥тност≥ повинен оц≥нюватис¤ ¤к пом'¤кшувальна обставина т≥льки в тому випадку, коли адм≥н≥стративний проступок вчинен саме п≥д впливом цього чинника.

Ќа¤вн≥сть у ж≥нки дитини у в≥ц≥ до одного року повинно призвести до пом'¤кшенн¤ в≥дпов≥дальност≥ за вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку, тому що виникаюч≥ складност≥ у догл¤д≥ за дитиною (наприклад, безсонн≥ ноч≥ унасл≥док хвороби немовл¤ти, в≥дсутност≥ помоч≥ з боку ≥нших ос≥б ≥ т.п.) п≥дривають здоров'¤ матер≥, робл¤ть њњ драт≥вливою, запальною, що може в≥дбитис¤ на њњ повед≥нц≥, штовхнути на вчиненн¤ неправом≥рних д≥й.

«аконодавець не вичерпуЇ вс≥х обставин, ¤к≥ можуть бути визнан≥ такими, що пом'¤кшують адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть. ¬≥н надаЇ юрисдикц≥йному органу (посадов≥й особ≥), що вир≥шуЇ справу про адм≥н≥стративне правопорушенн¤, право визнавати пом'¤кшуючими ≥ так≥ обставини, що не зазначен≥ в «акон≥, але по сут≥ Ї такими (наприклад, учиненн¤ проступку п≥д впливом погрози або примусу, у силу матер≥альноњ, службовоњ або ≥ншоњ залежност≥, у стан≥ де¤кого перевищенн¤ меж необх≥дноњ оборони в≥д протиправного заз≥ханн¤ ≥ т.п.).

ўо ж стосуЇтьс¤ обставин, ¤к≥ обт¤жують в≥дпов≥дальн≥сть за адм≥н≥стративне правопорушенн¤, то до таких статт¤ 35  пјѕ в≥дносить:

† 1) продовженн¤ протиправноњ повед≥нки, незважаючи на вимоги уповноважених на те ос≥б припинити њњ;

2) повторне прот¤гом року вчиненн¤ однор≥дного правопорушенн¤, за ¤ке особу вже було п≥ддано адм≥н≥стративному ст¤гненню; вчиненн¤ правопорушенн¤ особою, ¤ка ран≥ше вчинила злочин;

3) вт¤гненн¤ неповнол≥тнього в правопорушенн¤;

4) вчиненн¤ правопорушенн¤ групою ос≥б;

5) вчиненн¤ правопорушенн¤ в умовах стих≥йного лиха або за ≥нших надзвичайних обставинах;

6) вчиненн¤ правопорушенн¤ в стан≥ сп'¤н≥нн¤. ќрган (посадова особа), ¤кий накладаЇ адм≥н≥стративне ст¤гненн¤, залежно в≥д характеру адм≥н≥стративного правопорушенн¤, може не визнати дану обставину обт¤жуючою.

ѕ≥д обставинами, ¤к≥ обт¤жують адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть за вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку, розум≥ютьс¤ р≥зноман≥тного роду чинники, що зм≥нюють в≥дношенн¤ ¤к до самого д≥¤нн¤, так ≥ до особи правопорушника ≥ посилююч≥ сусп≥льну небезпеку ≥ шк≥длив≥сть проступку.

¬чиненн¤ адм≥н≥стративного проступку при обт¤жуючих обставинах говорить про б≥льш високу сусп≥льну небезпеку конкретного д≥¤нн¤, а ≥нод≥ ≥ про ст≥йку антигромадську установку правопорушника, його схильност≥ до протиправноњ повед≥нки. ” зв'¤зку з цим, розгл¤даючи справу ≥ призначаючи м≥ру адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ за проступок, в≥дпов≥дний юрисдикц≥йний орган або посадова особа повинн≥ обов'¤зково з'¤сувати ≥ врахувати, при ¤ких конкретно обставинах в≥н був вчинений чи визнаютьс¤ ц≥ обставини  одексом у ¤кост≥ обт¤жуючих в≥дпов≥дальн≥сть.

ќбставини, приведен≥ в ст. 35  одексу, Ї п≥дставою дл¤ посиленн¤ в≥дпов≥дальност≥ за вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку лише тод≥, коли вони не включен≥ в ¤кост≥ квал≥ф≥куючих ознак до складу правопорушенн¤. ” противному випадку вони не повинн≥ додатково враховуватис¤ при накладенн≥ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤, ≥ њх не варто вказувати в постанов≥ про застосуванн¤ в≥дпов≥дного заходу впливу.

” перел≥к обставин, що обт¤жують в≥дпов≥дальн≥сть за правопорушенн¤,  одекс включаЇ, насамперед, продовженн¤ протиправноњ повед≥нки, незважаючи на вимоги уповноважених на те ос≥б припинити њњ (наприклад, порушенн¤ тиш≥ в гуртожитку, усупереч вимоз≥ роб≥тника м≥л≥ц≥њ припинити протиправну повед≥нку). “ака повед≥нка правопорушника, незважаючи на вимоги уповноважених ос≥б припинити вчиненн¤ правопорушенн¤, св≥дчить про п≥двищену сусп≥льну небезпеку вчин¤Їмого адм≥н≥стративного проступку, ¤ка ви¤вл¤Їтьс¤: по-перше, у зл≥сному характер≥ правопорушенн¤ ≥ небажанн≥ винного в≥дмовитис¤ в≥д протиправноњ повед≥нки ≥, по-друге, в ≥гноруванн≥ правом≥рних вимог уповноваженоњ на те особи про припиненн¤ вчин¤Їмого правопорушенн¤. ѕри цьому варто мати на уваз≥, що невиконанн¤ законних вимог окремих посадових ос≥б ≥ представник≥в громадськост≥ про припиненн¤ правопорушенн¤ утворюЇ самост≥йний склад адм≥н≥стративного проступку. “ак, наприклад, ст. 185  пјѕ передбачаЇ адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть за зл≥сну непокору законному розпор¤дженню або вимоз≥ роб≥тника м≥л≥ц≥њ, в≥йськовослужбовц¤ або њх образу.

††† —ерйозним чинником, що п≥двищуЇ в≥дпов≥дальн≥сть за вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку, Ї повторне прот¤гом року вчиненн¤ однор≥дного правопорушенн¤, за ¤ке особа вже п≥ддавалас¤ адм≥н≥стративному ст¤гненню, або вчиненн¤ правопорушенн¤ особою, що ран≥ше вчинила злочин. ќбидв≥ обставини св≥дчать про ст≥йку протиправну установку порушника, у в≥дношенн≥ ¤кого не зробили свого виховного впливу м≥ри державного примуса, що застосовувалис¤ до нього в зв'¤зку з вчиненн¤м першого правопорушенн¤ (злочини або однор≥дний адм≥н≥стративний проступок). ѕри цьому варто мати на уваз≥, що повторне вчиненн¤ правопорушенн¤ може бути визнано обт¤жуючою обставиною у зм≥ст≥ ст. 35  пјѕ т≥льки в тому випадку, ¤кщо правопорушник, до ¤кого за однор≥дне правопорушенн¤ були застосован≥ м≥ри адм≥н≥стративного ст¤гненн¤, прот¤гом року знову вчинить однор≥дний адм≥н≥стративний проступок. якщо ж особа, ¤ка ран≥ше була п≥ддана адм≥н≥стративному ст¤гненню, вчинить п≥сл¤ цього ≥нш≥ адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, то такий рецидив адм≥н≥стративним законодавством у ¤кост≥ обставини, що обт¤жуЇ в≥дпов≥дальн≥сть, не визнаЇтьс¤.

Ќе визнаЇтьс¤ обт¤жуючою обставиною ≥ повторне вчиненн¤ однор≥дного адм≥н≥стративного проступку, ¤кщо з дн¤ вчиненн¤ першого правопорушенн¤ пройшло б≥льше року. ” цьому випадку в≥дпов≥дальн≥сть за вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку визначаЇтьс¤ на загальних засадах. ¬ажливо також пам'¤тати, що одним з умов визнанн¤ повторност≥ проступку Ї обов'¤зкове прит¤гненн¤ правопорушника до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ за перше однор≥дне правопорушенн¤. якщо ж такого не було, то повторне порушенн¤ в≥дпов≥дних правил не визнаЇтьс¤ повторним ≥, отже, не може бути в≥днесене до обт¤жуючих обставин.

ўо стосуЇтьс¤ вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку особою, що ран≥ше вчинила злочин, то вона в будь-¤кому випадку визнаЇтьс¤ зл≥сним правопорушником, що не бажаЇ добров≥льно п≥дпор¤дковуватис¤ вимогам «акон≥в. ѓњ д≥¤нн¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к зроблене при обт¤жуючих обставинах, незалежно в≥д того, чи однор≥дним був по характеру вчинений злочин ≥ чи засуджений винний за нього або справа ще т≥льки розсл≥дуЇтьс¤. Ћише у випадках в≥дсутност≥ складу злочину, вит≥канн¤ терм≥н≥в давнини, або зн¤тт¤ (погашенн¤) судимост≥ за ран≥ше вчинений злочин, п. 2 ст. 35  пјѕ (повторне прот¤гом року вчиненн¤ однор≥дного правопорушенн¤, за ¤ке особа вже п≥ддавалас¤ адм≥н≥стративному ст¤гненню; вчиненн¤ правопорушенн¤ особою, що ран≥ше вчинила злочин) при прит¤гненн≥ правопорушника до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ не застосовуЇтьс¤.

—ерйозною обставиною, ¤ка обт¤жуЇ адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть правопорушника, Ї вт¤гненн¤ в правопорушенн¤ неповнол≥тнього. ÷¤ обставина обт¤жуЇ в≥дпов≥дальн≥сть незалежно в≥д того, у ¤к≥й форм≥ зд≥йснювалос¤ вт¤гненн¤ неповнол≥тнього (обман, умовл¤нн¤, використанн¤ залежного положенн¤ й ≥н.). Ђ¬т¤гненн¤ї при цьому розгл¤даЇтьс¤, ¤к нам≥р дорослого перетворити неповнол≥тнього у виконавц¤ свого злочинного протиправного задуму, що п≥двищуЇ ступ≥нь сусп≥льноњ небезпеки вчиненого проступку. —аме тому «аконодавець установлюЇ п≥двищену адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть за вчиненн¤ такого правопорушенн¤.

ќбставиною, що обт¤жуЇ адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть, визнаЇтьс¤ також вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку групою ос≥б. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що групов≥ правопорушенн¤ п≥двищують сусп≥льну небезпеку ≥ шк≥длив≥сть протиправних д≥¤нь, формують антигромадську установку дек≥лькох правопорушник≥в, що чин¤ть правопорушенн¤ нер≥дко по попередн≥й змов≥, ≥з заздалег≥дь обдуманим планом д≥й, ≥з розпод≥лом ролей м≥ж сп≥вучасниками правопорушенн¤. ÷¤ обставина, з одного боку, полегшуЇ правопорушникам дос¤гненн¤ протиправних ц≥лей, а з ≥ншого боку - утрудн¤Ї компетентним державним органам розкритт¤ обставин правопорушенн¤ ≥ прит¤гненн¤ винних до в≥дпов≥дальност≥.

јдм≥н≥стративний проступок† визнаЇтьс¤ груповим, ¤кщо в≥н вчинений не менше н≥ж двома особами, ¤к≥ д≥ють сп≥льно. ѕри призначенн≥ м≥ри ст¤гненн¤ цим особам необх≥дно враховувати ¤к характер повед≥нки, так ≥ ступ≥нь провини кожного з них.

ƒо числа обставин, що обт¤жують адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть, в≥дноситьс¤ ≥ вчиненн¤ правопорушенн¤ в умовах стих≥йного лиха або при ≥нших надзвичайних обставинах. ѕ≥д стих≥йними лихами або ≥ншими надзвичайними обставинами при цьому розум≥ютьс¤ р≥зноман≥тн≥ чинники природного або соц≥ального характеру, що р≥зко ускладнюють соц≥альну ситуац≥ю ≥ створюють п≥двищену небезпеку дл¤ населенн¤. ƒе¤к≥ з цих чинник≥в обумовлен≥ д≥¤ми не п≥двладних людин≥ сил природи (наприклад, пов≥нь, землетрус, оповзи ≥ т.п.), грубих порушень установлених правил зд≥йсненн¤ певних вид≥в виробничоњ д≥¤льност≥ (при авар≥њ, авар≥њ поњзд≥в, пожеж≥ й ≥н.).

¬чиненн¤ правопорушень в умовах стих≥йного лиха, еп≥дем≥њ, еп≥зоот≥њ або ≥ншоњ надзвичайноњ обставини, коли потребуЇтьс¤ особлива орган≥зован≥сть ≥ неухильне дотриманн¤ встановлених правил, Ї дуже небезпечним. ¬оно св≥дчить про вин¤ткову антиморальну повед≥нку порушник≥в, повну байдуж≥сть њх до людей, що терпл¤ть б≥дуванн¤, а ≥нод≥ нав≥ть про њхнЇ прагненн¤ використати сформовану ситуац≥ю у своњх корисливих ц≥л¤х.

ќсоби, ¤к≥ використовують надзвичайн≥ обставини або стих≥йн≥ лиха дл¤ вчиненн¤ адм≥н≥стративних проступк≥в, повинн≥ нести п≥двищену адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть у межах санкц≥њ в≥дпов≥дноњ статт≥  пјѕ. ѕроте, ¤кщо адм≥н≥стративний проступок був вчинений в умовах стих≥йного лиха або при надзвичайних обставинах, але не був ≥з ними безпосередньо пов'¤заний, застосовувати п. 5 ст. 35  пјѕ (учиненн¤ правопорушенн¤ в умовах стих≥йного лиха або при ≥нших надзвичайних обставинах) при призначенн≥ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ не сл≥д.

¬чиненн¤ правопорушенн¤ в стан≥ сп'¤н≥нн¤ Ї ще одною серйозною обт¤жуючою обставиною, оск≥льки в такому стан≥ нер≥дко п≥двищуЇтьс¤ агресивн≥сть правопорушника, ви¤вл¤Їтьс¤ його особливий цин≥зм. ѕ≥д сп'¤н≥нн¤м при цьому розум≥Їтьс¤ такий стан людини, що виникаЇ в результат≥ навмисного вжитку алкогольних напоњв, наркотичних препарат≥в, психотропних або ≥нших речовин, що викликають одурманенн¤, втрату адекватного контролю над повед≥нкою. якщо ж правопорушенн¤ було зроблено особою, доведеною до стану сп'¤н≥нн¤ проти його вол≥, то так≥ д≥њ не рахуютьс¤ вчиненими при обт¤жуючих обставинах.

 р≥м того, необх≥дно мати на уваз≥, що не рахуютьс¤ вчиненими при обт¤жуючих обставинах т≥ адм≥н≥стративн≥ проступки, дл¤ ¤ких стан сп'¤н≥нн¤ правопорушника Ї нев≥д'Їмною квал≥ф≥куючою ознакою складу (наприклад, по¤ва в сусп≥льних м≥сц¤х у п'¤ному вид≥ - ст. 178  пјѕ, керуванн¤ транспортним засобом у стан≥ сп'¤н≥нн¤ - ст. 127  пјѕ та ≥н.).

¬ажливо також п≥дкреслити, що «акон даЇ органам (посадовим особам), ¤к≥ накладають ст¤гненн¤, право не визнавати стан сп'¤н≥нн¤ обт¤жуючою обставиною,† ¤кщо така можлив≥сть обумовлена характером конкретного правопорушенн¤ ≥ матер≥алами справи. Ѕ≥льш того, на в≥дм≥ну в≥д ст. 34, що припускаЇ розширенн¤ перел≥ку пом'¤кшувальних обставин, ст. 35  пјѕ визначаЇ перел≥к обт¤жуючих обставин вичерпним. ÷е значить, що нав≥ть при на¤вност≥ тих або ≥нших обставин, перерахованих у ст. 35, правозастосовчий юрисдикц≥йний орган маЇ право, в залежност≥ в≥д характеру адм≥н≥стративного правопорушенн¤, не визнати дану обставину обт¤жуючою. “аке положенн¤ закону ц≥лком погодитьс¤ з  онституц≥йними принципами гуманност≥, законност≥ ≥ захисту прав ≥ законних ≥нтерес≥в громад¤н.

 

 

3.3           Ќакладенн¤ адм≥н≥стративних ст¤гнень при вчиненн≥ к≥лькох адм≥н≥стративних правопорушень

 

 

—татт¤ 36  пјѕ говорить, що при вчиненн≥ одною особою двох або б≥льше адм≥н≥стративних правопорушень адм≥н≥стративне ст¤гненн¤ накладаЇтьс¤ за кожне правопорушенн¤ окремо.

якщо особа вчинила к≥лька адм≥н≥стративних правопорушень, справи про ¤к≥ одночасно розгл¤даютьс¤ одним ≥ тим же органом (посадовою особою), ст¤гненн¤ накладаЇтьс¤ в межах санкц≥њ, встановленоњ за б≥льш серйозне правопорушенн¤ з числа вчинених. ƒо основного ст¤гненн¤ в цьому випадку може бути приЇднано одне з додаткових ст¤гнень, передбачених статт¤ми про в≥дпов≥дальн≥сть за будь-¤ке з вчинених правопорушень.

¬ищенаведена статт¤ регулюЇ накладенн¤ адм≥н≥стративних ст¤гнень при на¤вност≥ складноњ ситуац≥њ, коли одна особа вчинила два або б≥льше р≥знор≥дних адм≥н≥стративних проступк≥в, що квал≥ф≥куютьс¤ за р≥зними статт¤ми  одексу про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤, тобто при сукупност≥ адм≥н≥стративних проступк≥в. ¬она застосовуЇтьс¤ при на¤вност≥ таких загальних умов:

а) вчиненн¤ особою двох або б≥льше адм≥н≥стративних проступк≥в;

б) в≥дпов≥дн≥сть кожного з проступк≥в квал≥ф≥куючим ознакам окремоњ статт≥ особливоњ частини  пјѕ;

в) на¤вн≥сть не минулих† терм≥н≥в давнини дл¤ прит¤гненн¤ особи до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ по кожному з правопорушень;

г) в≥дсутн≥сть накладених ст¤гнень за кожний з осудних правопорушнику адм≥н≥стративних проступк≥в.

ѕри накладенн≥ ст¤гнень по сукупност≥ адм≥н≥стративних проступк≥в, насамперед, варто з'¤сувати,† чи Ї вчинене одним правопорушенн¤м або маЇ м≥сце дек≥лька адм≥н≥стративних проступк≥в ѕри цьому важливо встановити,† чи утворюють посл≥довно зроблен≥ протиправн≥ д≥њ окрем≥, самост≥йн≥ склади адм≥н≥стративних проступк≥в або њхн¤ сукупн≥сть - Ї Їдине триваюче, продовжаЇме або повторно вчинене правопорушенн¤.

“риваюче правопорушенн¤ виражаЇтьс¤ в тривалому невиконанн≥ обов'¤зк≥в, за недотриманн¤ ¤ких встановлена адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть. Ќаприклад, порушенн¤ пор¤дку представленн¤ даних державних статистичних спостережень (ст. 186³ † пјѕ).

ѕродовжаЇмий проступок складаЇтьс¤ з р¤ду под≥бних по спр¤мованост≥ й зм≥сту д≥й, що у сукупност≥ утворюють Їдине правопорушенн¤. ƒо† продовжаЇмих адм≥н≥стративних проступк≥в в≥дноситьс¤, наприклад, к≥лькаразове порушенн¤ посадовими особами п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й розпор¤джень орган≥в,† зд≥йснюючих державний контроль в област≥ охорони навколишнього природного середовища, використанн¤ природних ресурс≥в, рад≥ац≥йноњ ≥ ¤дерноњ безпеки (ст. 188⁵  пјѕ).

Ќарешт≥, повторн≥сть проступку - це вчиненн¤ особою двох або б≥льше однор≥дних правопорушень, що перетворюють даний вид проступку з простого в квал≥ф≥кований, за вчиненн¤ ¤кого встановлена п≥двищена адм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть. “ак, статтею 195³  пјѕ передбачене застосуванн¤ б≥льш сувороњ санкц≥њ за порушенн¤ правил застосуванн¤ спец≥альних засоб≥в самооборони, ¤кщо ц≥ д≥њ вчинен≥ особою, що прот¤гом† року вже була п≥ддана адм≥н≥стративному ст¤гненню за аналог≥чне правопорушенн¤.

Ќакладенн¤ адм≥н≥стративних ст¤гнень по сукупност≥ адм≥н≥стративних проступк≥в ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д накладенн¤ ст¤гнень при повторност≥ вчиненн¤ однор≥дного правопорушенн¤, або у випадку триваючих або† продовжаЇмих проступк≥в. ÷¤ р≥зниц¤ пол¤гаЇ в тому, що ст¤гненн¤ призначаЇтьс¤ особ≥ за кожне з дек≥лькох вчинених правопорушень, передбачених окремими статт¤ми особливоњ частини  пјѕ, тод≥ ¤к повторн≥сть Ї квал≥ф≥куючою ознакою однор≥дного по зм≥сту проступку, а триваюч≥ та продовжаЇм≥ проступки, охоплюютьс¤ кожний в≥дпов≥дним складом, передбаченим одною конкретною статтею особливоњ частини  пјѕ. “аким чином, основне правило застосуванн¤ адм≥н≥стративних ст¤гнень за вчиненн¤ одною особою дек≥лькох адм≥н≥стративних проступк≥в пол¤гаЇ в тому, що ст¤гненн¤ накладаЇтьс¤ за кожне правопорушенн¤ окремо. “ак, ¤кщо особа одночасно вчинила порушенн¤ правил використанн¤ об'Їкт≥в тваринного св≥ту (ст. 85) ≥ зл≥сну непокору законному розпор¤дженню або вимоз≥ роб≥тника м≥л≥ц≥њ (ст. 185), то за вчиненн¤ першого проступку на нього буде накладене адм≥н≥стративне ст¤гненн¤ органами полювального господарства (ст. 242  пјѕ), а за вчиненн¤ другого - народним суддею (ст. 221  пјѕ).

Ќа в≥дм≥ну в≥д карного законодавства  одекс про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ не передбачаЇ можливост≥ складенн¤ ст¤гнень, призначених за дек≥лька правопорушень. —аме тому ст¤гненн¤ за правилами ст. 36 накладаЇтьс¤ диференц≥йовано за кожне правопорушенн¤ окремо, за вин¤тком випадк≥в, коли справи про вчиненн¤ одною особою дек≥лькох адм≥н≥стративних проступк≥в розгл¤даютьс¤ одним ≥ тим же органом (посадовою особою).

¬ останньому випадку ч. 2 ст. 36  пјѕ передбачаЇ правило, в≥дпов≥дно до ¤кого особ≥, що учинила дек≥лька правопорушень, справи про ¤к≥ одночасно розгл¤даютьс¤ одним ≥ тим же органом (посадовою особою), ст¤гненн¤ накладаЇтьс¤ в межах санкц≥њ, встановленоњ за б≥льш серйозне правопорушенн¤. Ѕ≥льш серйозним при цьому признаЇтьс¤ правопорушенн¤, за ¤ке встановлена б≥льш сувора м≥ра адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ (тобто б≥льший розм≥р штрафу, б≥льш тривалий терм≥н виправних роб≥т, застосуванн¤ штрафу зам≥сть попередженн¤ ≥ т.п.). ѕри цьому закон передбачаЇ можлив≥сть приЇднанн¤ до основного ст¤гненн¤ одного з додаткових, передбачених статт¤ми про в≥дпов≥дальн≥сть за будь-¤кий ≥з вчинених адм≥н≥стративних проступк≥в. “ак, установив, що особа п≥дл¤гаЇ адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ за др≥бну спекул¤ц≥ю ≥ зл≥сну непокору законному розпор¤дженню або вимоз≥ роб≥тника м≥л≥ц≥њ, судд¤, ¤кий розгл¤даЇ справу, може накласти ст¤гненн¤ в межах санкц≥њ, установленоњ ст. 185  пјѕ, ≥ приЇднати додаткове ст¤гненн¤, передбачене ст. 157 (тобто конф≥скац≥ю предмет≥в др≥бноњ спекул¤ц≥њ).

” будь-¤кому випадку при накладенн≥ ст¤гнень за правилами ст. 36  пјѕ правозастосовчий юрисдикц≥йний орган повинен переконатис¤, що по кожному з≥ зроблених особою адм≥н≥стративних проступк≥в не минули терм≥ни давнини дл¤ прит¤гненн¤ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ що особа не п≥ддавалас¤ адм≥н≥стративному ст¤гненню н≥ за одне з осудних йому в провину правопорушень. ” противному випадку в≥дпов≥дальн≥сть по сукупност≥ адм≥н≥стративних проступк≥в не застосовуЇтьс¤.

 

 

3.4           —троки у провадженн≥ адм≥н≥стративних ст¤гнень

 

 

ќбчисленн¤ строк≥в адм≥н≥стративного ст¤гненн¤. ” в≥дпов≥дност≥ з≥ статтею 37  пјѕ терм≥н адм≥н≥стративного арешту обчислюЇтьс¤ добами, виправних роб≥т - м≥с¤ц¤ми або дн¤ми, позбавленн¤ спец≥ального права - роками, м≥с¤ц¤ми або дн¤ми.

÷¤ статт¤ встановлюЇ гранично точний пор¤док обчисленн¤ терм≥н≥в, характерних дл¤ трьох основних ≥ найб≥льш суворих вид≥в адм≥н≥стративних ст¤гнень - адм≥н≥стративного арешту, виправних роб≥т ≥ позбавленн¤ спец≥ального права. ÷е необх≥дно не т≥льки дл¤ правильного вибору ≥ призначенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ особ≥, що учинила адм≥н≥стративний проступок, але ≥ дл¤ неухильного забезпеченн¤ законност≥ в процес≥ виконанн¤ постанов про накладенн¤ зазначених адм≥н≥стративних ст¤гнень.

јдм≥н≥стративний арешт, ¤к адм≥н≥стративне ст¤гненн¤, призначаЇтьс¤ суддею ≥ тому обчислюЇтьс¤ добами. ¬изначенн¤ терм≥на адм≥н≥стративного арешту у вид≥ частини доби, п≥вдоби або час≥в виключаЇтьс¤.

¬иправн≥ роботи призначаютьс¤ суддею на терм≥н до двох м≥с¤ц≥в. ÷ей терм≥н обчислюЇтьс¤ м≥с¤ц¤ми або дн¤ми. ѕричому, постанова судд≥ про призначенн¤ виправних роб≥т направл¤Їтьс¤ на виконанн¤ органу внутр≥шн≥х справ не п≥зн≥ше, н≥ж наступного дн¤ п≥сл¤ винесенн¤. ќстанн≥й же визначаЇ день, з ¤кого повинне початис¤ обчисленн¤ зазначеного терм≥на.

ѕозбавленн¤ спец≥ального права застосовуЇтьс¤ на терм≥н до трьох рок≥в. ” постанов≥ про позбавленн¤ спец≥ального права, наданого даному громад¤нину (права керуванн¤ транспортними засобами, права полюванн¤), ¤к≥ винос¤тьс¤ посадовими особами орган≥в внутр≥шн≥х справ, р≥чкового транспорту, державноњ ≥нспекц≥њ по малом≥рних судах або орган≥в, що зд≥йснюють державний нагл¤д за дотриманн¤м правил полюванн¤, обов'¤зково встановлюЇтьс¤ конкретний терм≥н позбавленн¤, обчислювальний роками, м≥с¤ц¤ми або дн¤ми (наприклад, один р≥к ≥ ш≥сть м≥с¤ц≥в). ” постанов≥ повинен вказуватис¤ також день, з ¤кого призначений терм≥н п≥дл¤гаЇ обчисленню. ¬од≥њ транспортних засоб≥в, судовод≥њ й особи, що порушили правила полюванн¤, вважаютьс¤ позбавленими спец≥ального права з дн¤ винесенн¤ постанови про позбавленн¤ цього права.

якщо терм≥н адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ обчислюЇтьс¤ добами, то переб≥г терм≥на починаЇтьс¤ в той день, у ¤кий орган, що розгл¤даЇ справу, прийн¤в постанову про накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤. ћоментом спливанн¤ терм≥на при цьому вважаЇтьс¤ 12 час≥в ноч≥ останньоњ доби;

“ерм≥ни, встановлен≥ в дн¤х, обчислюютьс¤ так само, ¤к ≥ терм≥ни, обчислювальн≥ добами.

” тих випадках, коли терм≥ни адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ обчислюютьс¤ роками ≥ м≥с¤ц¤ми, п≥д роком ≥ м≥с¤цем розум≥Їтьс¤ календарний р≥к ≥ календарний м≥с¤ць поза залежност≥ в≥д того, ск≥льки фактично дн≥в у даному роц≥ або м≥с¤ц≥.

ѕри обчисленн≥ терм≥н≥в роками або м≥с¤ц¤ми строк минаЇ у в≥дпов≥дне число м≥с¤ц¤ сл≥дуючого за тим, з ¤кого обчислюЇтьс¤ адм≥н≥стративне ст¤гненн¤. якщо цей м≥с¤ць не маЇ в≥дпов≥дного числа, терм≥н зак≥нчуЇтьс¤ в останню добу цього м≥с¤ц¤.

якщо спливанн¤ терм≥на ст¤гненн¤ падаЇ на неробочий день, то останн≥м днем терм≥на вважпЇтьс¤ саме цей неробочий день. ÷им спливанн¤ терм≥н≥в адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д правила обчисленн¤ процесуальних терм≥н≥в, в≥дпов≥дно до ¤кого датою зак≥нченн¤ терм≥на, ¤кщо в≥н сп≥впав ≥з неробочим днем, вважаЇтьс¤ перший сл≥дуючий за ним робочий день.

ќргани, ¤к≥ виконують постанови про адм≥н≥стративний арешт, виправн≥ роботи або позбавленн¤ спец≥ального права, зобов'¤зан≥ суворо керуватис¤ зазначеними в цих постановах терм≥нами. “ут гранично точно визначаютьс¤ ¤к початковий, так ≥ к≥нцевий моменти в≥дпов≥дних терм≥н≥в. ѕосадов≥ особи, ¤к≥ зд≥йснюють виконанн¤ постанов про накладенн¤ адм≥н≥стративних ст¤гнень, за порушенн¤ визначених постановами терм≥н≥в (за умови, що ц≥ терм≥ни в≥дпов≥дають вимогам  пјѕ), несуть персональну дисципл≥нарну в≥дпов≥дальн≥сть.

 

—троки накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤. —татт¤ 38  пјѕ визначаЇ† терм≥ни давнини дл¤ прит¤гненн¤ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ застосуванн¤ адм≥н≥стративного впливу, тобто терм≥ни, п≥сл¤ спливанн¤ ¤ких можлив≥сть накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ виключаЇтьс¤.

јдм≥н≥стративне ст¤гненн¤ може бути накладено не п≥зн≥ше двох м≥с¤ц≥в з дн¤ вчиненн¤ правопорушенн¤, а при триваючому правопорушенн≥ - двох м≥с¤ц≥в ≥з дн¤ його ви¤вленн¤.

” випадку в≥дмови в порушенн≥ крим≥нальноњ справи або припиненн≥ крим≥нальноњ справи, але при на¤вност≥ в д≥¤х порушника ознак адм≥н≥стративного правопорушенн¤, адм≥н≥стративне ст¤гненн¤ може бути накладено не п≥зн≥ш ¤к через м≥с¤ць з дн¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про в≥дмову в порушенн≥ крим≥нальноњ справи або про њњ закритт¤.

††† ѕо загальному правилу, терм≥н давнини дл¤ ѕрит¤гненн¤ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ не може перевищувати двох м≥с¤ц≥в. ¬становленн¤ такого пор≥вн¤но невеличкого терм≥на дл¤ накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ викликане тим, що ефективн≥сть м≥р, застосовуЇмих за вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку, зростаЇ, ¤кщо призначенн¤ ≥ виконанн¤ цих м≥р максимально наближен≥ до моменту вчиненн¤ правопорушенн¤, ≥ вони зд≥йснюютьс¤ оперативно. ѕри цьому, проте, необх≥дно мати на уваз≥, що точка в≥дл≥ку зазначеного терм≥на дл¤ р≥зних по характеру адм≥н≥стративних проступк≥в р≥зноман≥тна.

†††† ƒл¤ б≥льшост≥ адм≥н≥стративних проступк≥в моментом, з ¤кого починаЇ спливати† терм≥н давнини, Ї день вчиненн¤ правопорушенн¤. ¬одночас дл¤ так називаних триваючих проступк≥в† дата в≥дл≥ку двом≥с¤чного терм≥на наступаЇ з моменту його ви¤вленн¤. “ак, наприклад, порушенн¤ правил в≥йськового обл≥ку починаЇтьс¤ в день, коли в≥йськовозобов'¤заний повинний був з'¤витис¤, але не з'¤вивс¤ у в≥дпов≥дн≥ органи дл¤ постановки на в≥йськовий обл≥к. “риваЇ ж це порушенн¤ доти, поки або сам в≥йськовозобов'¤заний не з'¤витьс¤ дл¤ постановки на обл≥к, або факт правопорушенн¤ не буде ви¤влений компетентним органом (посадовою особою).

” будь-¤кому випадку при обчисленн≥ двом≥с¤чного терм≥на не повинна прийматис¤ в розрахунок та доба, з з ¤коњ починаЇтьс¤ переб≥г† терм≥на. ѕри цьому завершуЇтьс¤ терм≥н давнини у 12 годину ноч≥ останньоњ доби встановленого терм≥на.

„астиною 2 статт≥ 38  пјѕ регулюЇтьс¤ специф≥чна ситуац≥¤, коли при анал≥з≥ матер≥ал≥в конкретноњ справи ви¤вл¤Їтьс¤ в≥дсутн≥сть складу злочину, але Ї вс≥ ознаки вчиненн¤ адм≥н≥стративного проступку. ¬ цих випадках прокурор, сл≥дчий, орган д≥знанн¤ або судд¤ в≥дмовл¤ють у порушенн≥ крим≥нальноњ справи або припин¤ють його, ¤кщо воно було збуджено, ≥ спр¤мовують матер≥али про правопорушенн¤ в≥дпов≥дному органу (посадов≥й особ≥) дл¤ прит¤гненн¤ винного до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥. ¬ир≥шуючи питанн¤ про в≥дпов≥дальн≥сть, уповноважений на те орган (посадова особа) повинний керуватис¤ правилом, суть ¤кого в тому, що адм≥н≥стративне ст¤гненн¤ в даному випадку може бути накладено не п≥зн≥ше м≥с¤ц¤ з дн¤ прийн¤тт¤ постанови про в≥дмову в порушенн≥ крим≥нальноњ справи або про њњ припиненн¤.

ѕри обчисленн≥ терм≥н≥в давнини прит¤гненн¤ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ на в≥дм≥ну в≥д процесуальних терм≥н≥в приймаЇтьс¤ в розрахунок та доба, з ¤коњ починаЇтьс¤ переб≥г терм≥на. “ерм≥н давнини при цьому минаЇ в 12 годину ноч≥ останньоњ доби встановленоњ к≥лькост≥ дн≥в.

 

—трок, п≥сл¤ зак≥нченн¤ ¤кого особа вважаЇтьс¤ такою, що не була п≥ддана адм≥н≥стративному ст¤гненню. якщо особа,† п≥ддана адм≥н≥стративному ст¤гненню, прот¤гом року з дн¤ зак≥нченн¤ виконанн¤ ст¤гненн¤ не вчинила нового адм≥н≥стративного правопорушенн¤, то ц¤ особа вважаЇтьс¤ такою, що не була п≥ддана† адм≥н≥стративному ст¤гненню ( ст. 39  пјѕ).

—татт¤ 39  пјѕ визначаЇ, з ¤кого моменту особа, п≥ддана адм≥н≥стративному ст¤гненню, визнаЇтьс¤ такою, що не прит¤галась до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥, тобто ¤к довго знаходитьс¤ воно в стан≥ так називаноњ адм≥н≥стративноњ покараност≥. ¬≥дпов≥дно до чинного законодавства адм≥н≥стративна покаран≥сть особи збер≥гаЇтьс¤ ¤к у пер≥од виконанн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤, так ≥ п≥сл¤ виконанн¤ покаранн¤ прот¤гом визначеного законом терм≥на. ÷ей терм≥н Ї терм≥ном давнини дл¤ погашенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤. ¬≥н дор≥внюЇ одного року дл¤ ус≥х вид≥в адм≥н≥стративних ст¤гнень незалежно в≥д њх виду.

“ерм≥н дл¤ погашенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ - це свого роду ≥спитовий терм≥н. ѕрот¤гом цього терм≥на особа, п≥ддана адм≥н≥стративн≥њ в≥дпов≥дальност≥, повинна своЇю повед≥нкою довести, що вона виправилась. ѕричому, виправленою можна вважати т≥льки ту особу, ¤ка виконала накладене ст¤гненн¤ ≥ прот¤гом року не вчинила нового адм≥н≥стративного правопорушенн¤. —аме тому точкою в≥дл≥ку р≥чного терм≥на дл¤ погашенн¤ ст¤гненн¤ Ї не момент винесенн¤ постанови про накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤, а день фактичного зак≥нченн¤ виконанн¤ призначеного ст¤гненн¤.

” випадку накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ у вид≥ попередженн¤ початок обчисленн¤ р≥чного терм≥на давнини зб≥гаЇтьс¤ з днем накладенн¤ ст¤гненн¤

ѕри застосуванн≥ штрафу, виправних роб≥т, адм≥н≥стративного арешту або позбавленн¤ спец≥ального права терм≥н зак≥нченн¤ виконанн¤ ст¤гненн¤ зб≥гаЇтьс¤ в≥дпов≥дно з моментом повноњ виплати суми штрафу, терм≥ном зак≥нченн¤ фактичного в≥дбуванн¤ виправних роб≥т, терм≥ном в≥дбуванн¤ адм≥н≥стративного арешту або з≥ спливанн¤м терм≥ну, на ¤кий громад¤нин був позбавлений спец≥ального права.

” в≥дпов≥дност≥ з≥ ст. 320  пјѕ терм≥н позбавленн¤ спец≥ального права при сумл≥нному в≥дношенн≥ до прац≥ ≥ зразков≥й повед≥нц≥ особи, позбавленоњ цього права, може бути п≥сл¤ зак≥нченн¤ не менше половини призначеного терм≥на скорочений органом (посадовою особою), що призначила ст¤гненн¤, по клопотанню громадськоњ орган≥зац≥њ або трудового колективу. ” такому випадку громад¤нин буде вважатис¤ таким, що не був п≥ддан адм≥н≥стративному ст¤гненню п≥сл¤ того, ¤к пройде р≥к з дн¤ спливанн¤ нового (скороченого) терм≥на позбавленн¤ спец≥ального права.

якщо винна особа п≥ддана основному ≥ додатковому ст¤гненню (наприклад, штрафу ≥ конф≥скац≥њ), то р≥чний терм≥н треба обчислювати з дн¤ зак≥нченн¤ виконанн¤ того ст¤гненн¤, що було виконано останн≥м у час≥.

” будь-¤кому випадку погашенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ не оформл¤Їтьс¤ н≥¤ким документом. ¬оно наступаЇ автоматично при на¤вност≥ визначених законом умов, тобто : спливанн¤ р≥чного терм≥на ≥ не вчиненн¤ прот¤гом цього терм≥на нового адм≥н≥стративного проступку.

” випадку ж вчиненн¤ прот¤гом року нового адм≥н≥стративного правопорушенн¤† терм≥н давнини дл¤ погашенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ перериваЇтьс¤.

” таких випадках фактичний терм≥н давнини, що минув до нового правопорушенн¤, анулюЇтьс¤, ≥ давнина починаЇ текти з моменту виконанн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤, накладеного за знову вчинений адм≥н≥стративний проступок.

ѕри цьому варто мати на уваз≥, що переб≥г терм≥на давнини дл¤ погашенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ перериваЇтьс¤ т≥льки в тому випадку, коли винному за нове правопорушенн¤ призначаЇтьс¤ будь-¤ке адм≥н≥стративне ст¤гненн¤. якщо ж у силу малозначност≥ вчиненого проступку, а також з урахуванн¤м особи правопорушника до останнього було застосовано усне зауваженн¤ або справа про вчинене њм правопорушенн¤ була передана на розгл¤д громадськост≥ (ст. 21  пјѕ), то вчиненн¤ такого правопорушенн¤ не повинно т¤гти перерви терм≥на давнини дл¤ погашенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤.

ѕо¤снюЇтьс¤ це тим, що терм≥н, установлений ст. 39  пјѕ, не застосовуЇтьс¤, ¤кщо особа, ¤ка вчинила ран≥ше адм≥н≥стративне правопорушенн¤, була з урахуванн¤м його характеру й особи або в зв'¤зку з малозначн≥стю проступку зв≥льнена в≥д адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ у в≥дпов≥дност≥ з≥ статт¤ми 21 ≥ 22  пјѕ. ” цьому випадку визнаЇтьс¤, що особа не п≥ддавалас¤ адм≥н≥стративному ст¤гненню ≥, отже, н≥ про ¤ке погашенн¤ ст¤гненн¤ не може бути й мови.

¬чиненн¤ особою до зак≥нченн¤ терм≥ну погашенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ нового однор≥дного правопорушенн¤ т¤гне дл¤ ц≥Їњ особи насл≥дки б≥льш серйозного негативного характеру. Ќаприклад, вчинена вперше по¤ва в сусп≥льних м≥сц¤х у п'¤ному вид≥, що ображаЇ людську г≥дн≥сть ≥ сусп≥льну моральн≥сть, т¤гне адм≥н≥стративне ст¤гненн¤ у вид≥ попередженн¤ або штрафу в≥д одного до п'¤тьох не оподатковуваних податком м≥н≥мум≥в прибутк≥в громад¤н. ј т≥ ж д≥њ, зроблен≥ особою повторно прот¤гом року п≥сл¤ застосуванн¤ м≥р адм≥н≥стративного ст¤гненн¤, - т¤гнуть накладенн¤ штрафу в≥д трьох до семи не оподатковуваних податком м≥н≥мум≥в прибутк≥в громад¤н ( ст. 178  пјѕ).

 р≥м того, необх≥дно мати на уваз≥, що в окремих випадках повторне вчиненн¤ однор≥дного правопорушенн¤ прот¤гом не сплинувшого дл¤ погашенн¤ попереднього ст¤гненн¤ терм≥на може зм≥нити правову характеристику самого правопорушенн¤ ≥ спричинити квал≥ф≥кац≥ю вчиненого д≥¤нн¤ ¤к злочину.

 

 

¬»—Ќќ¬ »

 

 

” процес≥ написанн¤ курсовоњ, автором були розкрит≥ р≥зноман≥тн≥ аспекти такого пон¤тт¤ ¤к адм≥н≥стративне ст¤гненн¤. ƒосл≥джен≥ р≥зноман≥тн≥ види адм≥н≥стративно-превентивних м≥р, ¤к≥ можуть застосовуватись до порушник≥в адм≥н≥стративного пор¤дку. ј також дана характеристика процесуальн≥й сторон≥ њх застосуванн¤, уповноваженими на те суб'Їктами.

ѕо сут≥, автор згодний ≥з тим перел≥ком адм≥н≥стративних ст¤гнень, що встановлюЇ  одекс ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤. ’оча з дн¤ прийн¤тт¤  одексу ≥ пройшло б≥льш н≥ж дес¤ть рок≥в, проте система адм≥н≥стративних ст¤гнень не перетерп≥ла зм≥н. ѕор¤д ≥з цими ст≥йкими положенн¤ми багато ≥нших норм  одексу були п≥ддан≥ переробц≥ ≥ доповненню, де¤к≥ д≥¤нн¤ були виключен≥ з розр¤ду адм≥н≥стративних проступк≥в, за ≥нш≥ - зм'¤кшена м≥ра адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ т.п. јле така ситуац≥¤ не повинна перетворюватис¤ у в≥чний цикл, коли приймаЇтьс¤ багато закон≥в дл¤ зм≥ни норм  пјѕ, ¤к≥ то в≥дм≥н¤ють, то доповнюють або нав≥ть взаЇмовиключають один одний. “ому автор курсовоњ знаходитьс¤ на позиц≥њ ¤кнайшвидшого прийн¤тт¤ нового адм≥н≥стративного кодексу, що найб≥льш повно дозвол¤в би регулювати в≥дношенн¤, що виникають м≥ж суб'Їктами в сфер≥ адм≥н≥стративних правопорушень. “им б≥льше, що проект такого кодексу вже ≥снуЇ, ≥ часу дл¤ обговоренн¤ його положень, ус≥х зац≥кавлених у його прийн¤тт≥, було предосить.

’очетьс¤ спод≥ватис¤, що новий адм≥н≥стративний кодекс буде трохи б≥льш гуманно ставитись до незначних адм≥н≥стративних проступк≥в. ≤ р¤д д≥¤нь перейде з перел≥ку, що п≥дпадають (на даний момент) п≥д адм≥н≥стративний штраф у перел≥к †д≥¤нь, що п≥дпадають п≥д адм≥н≥стративне попередженн¤. Ќаприклад, уже зараз був ухвален закон ( ¤кий вносить р¤д зм≥н  одекс про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ щодо в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ правил дорожнього руху), ¤кий встановлюЇ, що за вчиненн¤ де¤ких незначних правопорушень на дорогах узагал≥ перестануть потребувати штраф - њх зам≥н¤ть таким адм≥н≥стративним ст¤гненн¤м, ¤к попередженн¤. ÷ей закон покликаний попереджувати факти службових зловживань ≥ хабарництва на дорогах ”крањни. —аме таких приклад≥в законодавчоњ д≥¤льност≥ повинно бути б≥льше, ≥ ус≥ вони повинн≥ обов'¤зково знайти своЇ в≥дображенн¤ в новому адм≥н≥стративному кодекс≥.

“акож варто знизити ставки адм≥н≥стративних штраф≥в за окрем≥ правопорушенн¤, або, хоча б, дл¤ окремих категор≥й ос≥б. јдже вс≥м добре в≥домо, що малозабезпечений пенс≥онер або заводський робочий або не заплат¤ть високий штраф узагал≥, або будуть в≥дт¤гати його сплату доти, поки не минуть ус≥ розумн≥ терм≥ни виконанн¤ постанови про ст¤гненн¤ штрафу. ÷е не виг≥дно в першу чергу держав≥, ¤ка могла б одержати хоча б невисоку суму сплаченого штрафу, а так не одержуЇ н≥чого. ѕо-друге, не завжди, але усе ж, це може притуплювати почутт¤ вини особи, що неуплатили штраф, ≥ немаЇ гарант≥њ, що вона не учинить повторне правопорушенн¤ в найближчому †майбутньому.

†“ому, при розгл¤д≥ справ про накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ ( ≥ не т≥льки штрафу ) уповноваженими на те державними органами (посадовими особами), сл≥д у повн≥й м≥р≥ враховувати вс≥ зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥ чинники, що впливають на особу. ѕотр≥бно враховувати обставини, за ¤ких особа учинила правопорушенн¤, враховувати њњ майновий, ф≥зичний ≥ псих≥чний стан, ≥ на п≥дстав≥ зроблених висновк≥в виносити в≥дпов≥дну постанову про накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤. Ѕезсп≥рно, у д≥ючому  одекс≥ про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ багато з вищенаведених пропозиц≥й в≥дображен≥. јле усе ж таки ситуац≥¤ залишаЇтьс¤ не до к≥нц¤ вир≥шеною, ≥ це повинн≥ враховувати законодавц≥ при складанн≥ нового адм≥н≥стративного кодексу.

 

†††††

 

 

 

ѕерел≥к посилань:

 

 

1. Ѕит¤к ё.ѕ., «уй ¬.¬. јдминистративное право ”краины (обща¤ часть) - ’арьков: ќдиссей, 1999.

2.  олпаков

3.  оломоЇць “.ј. јдм≥н≥стративний штраф: матер≥альн≥ ≥ процесуально-правов≥ характеристики // ѕраво ”крањни. - 1999. - є8. - —. 90-92.

4.  оломоЇць “.ј. ўодо ефективност≥ адм≥н≥стративних штраф≥в // ѕраво ”крањни. - 2001.- є 2 . - —.84-87.

5.  одекс ”крањни про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤† в≥д 7 грудн¤ 1989 року.